среда, 3 января 2018 г.

Тетяна Когут









Формування особистості дошкільника
за спадщиною Василя Сухомлинського










Кам’янець-Подільська міська рада
Управління освіти і науки
Науково -методичний центр
Лабораторія дошкільного виховання








Формування особистості дошкільника
за спадщиною Василя Сухомлинського










2017

Автор:
Когут Т.І., вихователь закладу дошкільноїосвіти №16 «Айболить» м.Кам’янець-Подільського


Рецензенти:
Демчик К.І., кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри теорії та методик дошкільної і початкової освіти Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка;
Шевеленко Т.А.  методист управління освіти інауки м.Кам’янець-Подільського.












Чимало плідних ідей, запропонував прогресивний педагог і філософ Василь Сухомлинський спадщина якого- джерело, золоті розсипи цінних педагогічних думок, спостережень і порад, щодо формування особистості дитини.
Упосібнику розкриваються педагогічні засади спадщини Василя Сухомлинського у встановленні особистості дошкільника та взаємодії педагогів і сім'ї у вихованні дитини в соціумі.Практичні матеріали, подані у посібнику підкажуть педагогам, як формувати у дошкільника їх життєву компетентність,базові моральні цінності.
Матеріализ досвіду роботи будуть корисні вихователям-методистам, педагогічним працівникам, батькам  та  студентам педагогічних навчальних закладів.




Виховання особистісних цінностей дошкільника











«Дитинство,  дитячий світ - це світ особливий. Діти живуть своїми уявленнями про добро і зло, про гарне і погане, у них свої критерії краси, у них навіть свій вимір часу: в дитинстві день здається роком, а рік - вічністю. Щоб мати доступ у цей казковий палац, ім'я якому - Дитинство, ви повинні перевтілитися, стати якоюсь мірою дитиною - тільки за цієї умови вам буде доступна мудра влада над людиною-дитиною» - зауважував видатний корифей української педагогіки Василь Сухомлинський.
Дитинство – це благодатний період закладання основ громадянської свідомості: почуття любові й поваги до рідних і близьких, інших людей, батьківської домівки, дитячого садка, рідного міста, пошани до державних символів, інтересу до історичної та культурної спадщини українського народу.
У сучасний час  мало уваги приділяється сімейним цінностям, національним традиціям,  етнопедагогіці й духовному становленню особистості дошкільника. Є живе життя, а в ньому мама, дитина, рідна мова, місто, в якому живеш, книги, які читаєш, робота, любов, кра¬євиди природи. І цього всього потрібно навчити дитину, навчити любити свій рідний край: і місто, і ліс, і природу навколо себе, навчитися відчувати красу, поважати людей, батьків, родичів, одне одного.
«Кожна дитина - це особливий, неповторний світ і пізнати його може тільки той, хто може зрозуміти тривогу та сумніви малюків, їхні радощі і успіхи» - писав В. Сухомлинський.
У центрі сучасних технологій навчання і виховання знаходиться особистісно–зорієнтована модель, основною метою якої є індивідуальний розвиток кожного вихованця освітнього закладу. Зогляду на це, особливого звучання набуває спадщина Василя Олександровича Сухомлинського- вченого, філософа, неперевершеного педагога, який опікувався долею дітей.
Наш всесвітньо відомий сучасник великого значення надавав всебічному розвитку дітей, особливо овихованню в них моральни хцінностей, духовному відродженню. Гуманістична педагогіка Василя Сухомлинського має стати животворним джерелом розвитку теорії та практики національного виховання.
Педагогічну спадщину В.О.Сухомлинського пронизує ідея цілісного формування особистості. Всі аспекти виховання моральний, розумовий, трудовий, естетичний, фізичний, - за його переконанням, становлять нерозривну єдність духовного стану дитини. Упущення хоча б однієї і з цих сфер негативно позначається на вирішенні комплексного завдання.
Вчений глибоко розкрив значення естетичного розвитку, естетичної культури дитини в цілісному процесі формування особистості, показав діалектичний взаємозв'язок між емоційним розвитком, розумовою діяльністю, моральними вчинками; та ряд цінних рекомендацій щодо застосування різноманітних засобів естетичного впливу на дітей дошкільноговіку.
Засвоєння духовного багатства, яке створювала українська нація тисячоліттями, є метою і змістом виховання сучасної повноцінної високоморальної особистості.
Плекання національної свідомості й самосвідомості, прищеплення моральних ідеалів та ціннісних орієнтирів починається з раннього дитинства, з перших років життя дитини. Виняткову роль у цьому процесі відіграє формування переконань, норм, принципів, правил, звичок суспільної та особистої поведінки, передавання традицій роду і народу, що у своїй єдності й взаємозв’язку становлять основу культури суспільства та кожної окремої людини.
Українській державі потрібні громадяни, які мають глибоко усвідомлену життєву позицію, налаштовані патріотично й водночас толерантно, з повагою ставляться до інших людей, їхніх національних культур, держав.
Зростити і виховати таку генерацію українців, духовно багатих особистостей можна за умови розвитку національної освіти, у якій би система виховання, навчання і розвитку ґрунтувалася б на передових ідеях вітчизняної і зарубіжної філософії, засадах української етнопедагогіки, прогресивній науково-педагогічній думці і яка б органічно синтезувала суспільні освітні впливи та родинне виховання.
Одним із завдань української системи освіти є пробудження і виховання в кожній дитині  патріотичних почуттів, залучення до вищих цінностей:

любові до батька й матері, родичів, своїх предків, рідної землі; любові до рідної мови, культури, народу, пошани до його історичного минулого, національних традицій і звичаїв;
глибокого усвідомлення власної національної приналежності, відчуття єдності зі своїм народом;
синівської любові до Батьківщини - України, готовності захищати її від посягань і працювати для  її кращого майбутнього, тощо.
Особливо цінною для сучасної практики є педагогічна спадщина талановитого українського  педагога-гуманіста, педагога-новатора і філософа В. Сухомлинського.
Запропоновані ним форми і методи освітнього (в широкому сенсі) впливу на дитячу особистість актуальні й тепер, вони знаходять  безліч прихильників у виховних системах різних країн світу. Він вбачав пріоритет у формуванні нового покоління свідомої молоді, вихованні справжніх патріотів на засадах сімейної педагогіки, що по-справжньому люблять Батьківщину, горді за свій народ та його історичне минуле, відповідальні за його майбутнє.
Виховання  починається з дитинства. Саме в дитинстві закладаються основи духовності, моралі, засвоюються правила поведінки майбутньої людини в суспільстві. Сьогодні, як ніколи ми повинні надавати пріоритетного значення морально-етичному вихованню.
Дитинство - безтурботне життя малюків, де казка є другом, що вчить бути добрими і чуйними, вчить допомагати в складних ситуаціях один одному, вчить розуміти проблеми, давати поради; що добрі почуття йдуть своїм корінням у дитинство, а людяність, доброта, ласка, доброзичливість народжуються в праці, турботах, хвилюваннях про красу довкілля. Проблеми морального виховання за В.О.Сухомлинським, ми педагоги вважаємо  навчання дитини робити добро без прямолінійних вказівок: «Зроби ось так».
Чудові збірки В.Сухомлинського: «Чиста криниця», «Вічна тополя» та інші є незамінними помічниками в нашій роботі.  Педагоги дотримуються таких норм моральності, які сформулював В.Сухомлинський у наступних правилах:

1) «Ти живеш серед людей . Твої бажання, твої вчинки - це радість або хвилювання твоїх близких. Роби  так, щоб людям, які оточують тебе, було добре. Проявляй нетерпимість до зла, будь чутливим до чужого горя».
У дошкільному віці з’являються передумови до рефлексивного мислення як здатність людини аналізувати свої дії, вчинки, мотиви та співвідносити їх із загальнолюдськими цінностями, а також з діями, вчинками та мотивами інших людей. За В.Сухомлинським, виховання рефлексивного мислення - це насамперед виховання в дитини «відчуття серцем іншої людини». Вчити дітей ставити себе на місце інших людей, радіти за успіхи, співчувати невдачам.
У дошкільному віці, коли дитина чутлива до наслідування, дуже легко  впливати на формування її моральних звичок. Для цього педагоги наочно, в доступній формі показуємо їй наслідки «доброї»  та «поганої» поведінки.

Друга норма моральності.
2) «Ти користуєшся благами, створеними іншими людьми. Будь вдячним, плати їм за це добром».
Вдячність В.Сухомлинський вважав «рідною сестрою» почуттів відповідальності, обов’язку, громадянської гідності. Намагатися долати дитячий егоїзм, формувати в малюка розуміння того, що люди, які його оточують не існують лише для задоволення особистих потреб дитини. У дитинстві, малюк має відчути не лише радощі споживання, а й зазнати задоволення від творення добра іншим. За добро треба платити добром! Ця усвідомлена в дитинстві істина - основа моральної вихованості людини на все її подальше життя.

Третя норма моральності.
3) «Поважай батька й матір».
Дитина є  віддзеркаленям моральності батьків. Моральна краса людини, або, навпаки, аморальність, починається з родини. Найцінніша моральна риса  батьків, яка передається дітям без жодних зусиль,  духовна доброта матері і батька, їхні бажання і вміння робити людям добро.
Значне місце в педагогічній діяльності відводиться проблемі родинного виховання, співробітництву педагогів і батьків у моральному розвитку дитини;  обґрунтовується необхідність формування моральної культури особистості.  Для малої дитини весь світ складається з доброго і поганого, правильного і неправильного. В повсякденному житті під впливом емоційного сприймання навколишньої дійсності, наслідування поведінки авторитетних дорослих формується її світогляд,  бачення світу.
Таким чином, ці три норми моральності і є провідними в роботі педагогів садочка з дітьми по моральному вихованню.
Головне завдання, як вихователів так і батьків - не заважати їм бути чуйними, а навпаки, допомагати зберегти свою доброту на все життя.
Добро, толерантність, радість, зло, ненависть, насильство – моральні категорії, за допомогою яких оцінюються поведінка і вчинки людей, життєві явища та події. Вочевидь нині назріла нагальна потреба у виділенні спеціальної педагогічної галузі – педагогіки Добра, витоки якої чітко простежуються у спадщині В. Сухомлинського. Про це свідчать назви окремих статей і розділів монографічних творів видатного педагога: «Радість і доброта», «Розуміння життя, добра і зла в ньому», «Будьте доброзичливими», «Не можна прожити і дня без тривоги за людину», «Про радість праці» та інші, в яких добро є моральним кредом і стрижнем виховання маленьких громадян .
В.Сухомлинський вважав найважливішим завданням виховання вплив на пробудження і розвиток у дітей кращих моральних, інтелектуальних і естетичних почуттів. На його думку, «... почуття – це кров, плоть і серце моральної переконаності, принциповості, сили духу; без почуттів моральність перетворюється на сухі безбарвні слова, що здатні виховати лицемірів. Ось чому, образно висловлюючись, стежка від морального поняття до морального переконання починається із вчинка, із звички, насичених глибокими почуттями, особистим ставленням до того, що дитина робить, що робиться навколо неї» .
Девізом роботи педагога - «Будити в дитини почуття, виховувати духовні цінності - це не додаток до навчання, а головне завдання педагога. Духовний розвиток людини починається з розвитку в неї різноманітних почуттів. Вони зміцнюють волю, розум, формують ставлення до себе, до природи, до праці, до інших людей, роблять людину більш цікавою і оригінальною. А тому треба вчити дітей любити, поважати, співчувати і вміти виражати ці почуття. Це не менш важливо, ніж учити грамоті, письму і рахунку»
Розуміти чужий біль, співчувати, щиро радіти успіхам інших - це ще не все. необхідно вчити дітей робити добрі справи, не вимагаючи похвали, винагороди.
Важливі значення мають і такі якості, як: совість і сором, справедливість, почуття честі, порядність і ще багато моральних якостей.
«Людина народжується не для того, щоб зникнути безвісною, нікому невідомою пилинкою. Людина народжується для того, щоб залишити по собі слід вічний», – говорить В.О.Сухомлинський. І це так. Хорошу пам’ять про себе може залишити людина у порядних дітях, добрих вчинках, наполегливій праці. Адже людським рукам дано творити чудеса.
Василь Сухомлинський надавав великого значення сім’ї у вихованні дитини. Вінзауважував: «Сім'я - це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави. На моральному здоров'ї сім’ї будується педагогічна мудрість школи».
 Також педагог надавав значну роль прикладу батьків та вихованю в дітей любові і поваги до батьків: «...Перед дитиною відкривається світ. Вона пізнає багато речей, все для неї нове, все її хвилює: і сонячний зайчик в кімнаті, і казка про Івасика-Телесика, і барвистий метелик, і далекий ліс на горизон¬ті, і біла хмаринка в небі, і сива голова діда. Але відкривається перед дитиною й інше: людина. Перше, з чого дитина починає пізнавати світ, - це лагідна материнська усмішка, тиха колискова пісня, добрі очі, ніжні обійми. Якби світ весь час дивився в душу дитини лагідними очима матері, якби все, що пізніше зустріне вона на своєму життєвому шляху, було б таким добрим і ніжним, як любляча матір, - в світі не було б ні горя, ні злочинів, ні трагедій...
Ось і починає дитина пізнавати світ з матері і батька. З того, як говорить мати з дитиною, як ставиться батько до матері. З цього всього і складаються перші уявлення про добро і зло.
У хорошій сім’ї, де батько і мати живуть у злагоді, де панує тонке ставлення до слова, до думки і почуття, до погляду,настрою в стосунках добра, згоди, взаємодопомоги і підтримки, духовної єдності і сердечності, довіри і взаємоповаги батьків - перед дитиною якраз і розкривається все те, на чому утверджується її віра в людську красу, її духовний спокій, рівновагу.
Бережіть цю дитячу віру, в ній стрижень моральної цілісності, в її непримиренності до всього аморального, антисуспільного. Якщо ця віра зруйнована, -в дитячу душу вривається горе, трагедія...».
Василь Сухомлинський зазначав: «Виховання дітей - це віддача духовних сил. Людину ми створюємо любов’ю - любов’ю батька до матері і матері до батька, любов’ю батька і матері до людей, глибокою вірою в красу і гідність людини. Прекрасні діти виростають в тих сім’ях, де батько і мати по-справжньому люблять один одного і в той же час люблять і поважають людей». І тут же продовжував: «Бажання дітей приносити щастя своїм батькам - це те, що вклали батько і мати своєю щирою турботою один про одного, своєю взаємною відданістю, тонкою людською чутливістю. Ми, батьки, виховуємо дітей передусім красою своїх стосунків. Про це потрібно пам’ятати завжди».
Батьки - основні вихователі дітей. З перших днів від народження дитину виховує все, що її оточує: люди, природа, речі, суспільні явища. Але в усі періоди дитинства, попри безліч впливів, найвідповідальнішою є роль батьків та атмосфера в сімї: «Чудові діти виростають у тих сім'ях, де батько і мати по-справжньому люблять один одного і водночас люблять та поважають людей». Обов’язок родини - формувати в єдності душу й тіло дитини, виховувати повноцінну людину, корисну для суспільства.
Батьки мають бути еталоном чеснот і високих моральних якостей, оскільки є прикладом для наслідування з боку дітей. Велика материнська й батьківська любов має бути розумною, а їхні вимоги до дитини - єдиними. Про ці якості виховання й слід вести розмову з батьками, звертаючись до творчості В. Сухомлинського.
Твори педагога треба застосовувати  в роботі не тільки з вихованцями, а й з батьками, зокрема на групових зборах: їх можна читати батькам та наголошувати замислитися, адже, можливо, у родинах виникали подібні ситуації. Тож варто обговорити, до чого призводить неправильна поведінка батьків, якими можуть бути її наслідки для дітей.
Педагогічні і літературні твори В. Сухомлинського - прекрасна спадщина, здатна живити освітянську практику на національному ґрунті. З цією метою, педагогами закладу з дітьми проводяться різні форми організованої діяльності: заняття, розваги, екскурсії, систему спостережень за природними явищами, ігри, цільові прогулянки, які закарбовуються у свідомості дошкільника. Вся ця робота стає школою сприймання, фантазії, мислення та словесної творчості, адже природа – найкращий вихователь дитячої душі.
В основі формування у дошкільників любові й бережного ставлення до природи необхідно керуватисятрьома чинниками:

- виховання емоційно-позитивного сприймання природного довкілля;
- подання доступних знань про живу та неживу природу;
- організація практичної діяльності на садово-городній діяльності та в куточку природи.
Живе споглядання, колективне та індивідуальне спостереження, сприймання природи слід організовувати так, щоб вихованці відчули потребу пильно придивлятися до навколишнього, помічати поруч дивне і загадкове; привертати увагу до яскравих барв, звуків природи, де заховані тисячі запитань.
Перш ніж давати знання дітям, необхідно вивчати індивідуальні особливості здоров’я кожної дитини – без цього не можна навчити думати, сприймати, спостерігати.
Педагог має справу з найскладнішим, неоціненним, найдорожчим що є в житті – з людиною. Від майстерності вихователя, мудрості залежить її життя, здоров’я, розум, воля, її місце і роль у житті, її щастя.
Надзвичайно важливим при цьому є організація спостережень. У такий спосіб діти відкривають причинно-наслідкові спостереження та аналіз інформації про ситуацію у довкіллі. Під час прогулянок, прийому дітей слід проводити спостереження: за погодою, небом, сезонними змінами в житті рослин і тварин тощо.
Постійно треба слідкувати, щоб у дитини при зустрічі з новим об’єктом виникли позитивні емоції. Для цього використовуюся сюрпризні моменти. Гуляючи з дітьми в парку, загадувати їм загадки і пропонувати знайти відгадку серед рослин, дерев. Відшукавши потрібну рослину чи то дерево, розказувати про значення цих рослин, читати вірші і т.д. Такі спостереження проводяться в різні пори року: взимку, навесні, влітку і восени. Наприклад, берізка навесні ніжна, тендітна, влітку темно-зелена, восени яскраво-жовта. Під час спостережень вводити слова: «листопад», «метелиця», «буревій» і т.д.
Одна з найважливіших форм роботи – це екскурсія. Під час екскурсій дітей знайомлять з природними умовами: в парку, біля водойми, проводяться дидактичні ігри: «Назви дерево», «Не забувай про джерело» та ін.
Цікавими й результативними є досліди самих дітей, їхні «відкриття». Діти не є байдужими спостерігачами, відкривають численні «чому?» і дають на них відповіді.
Широкому перевтіленню та усвідомленню знань про природу сприяють різноманітні ігри, такі, як сюжетно-рольові, інтелектуальні, мовленнві, дидактичні ігри на природничу тематику, наприклад: «Збережи нас», «Мої друзі», «Барви природи» та ін. В дидактичних іграх використовуються натуральні предмети природи (овочі, фрукти, сухі плоди, насіння, квіти), а також картинки із зображенням тварин, рослин. За допомогою таких ігор розвивається мова, мислення дітей.
Цікавим і корисним в педагогічній практиці є метод використання художнього слова:

- читання художньої літератури;
- казок;
- легенд;
- загадок;
- прислів’їв на природничу тематику.
Враховуючи настанови видатного педагога, необхідно так  організовувати життя, навчання і виховання малят, щоб початкові знання про навколишнє середовище вони діставали, безпосередньо спілкуючись з природою.
Ми маємо справу з найскладнішим, найціннішим, найдорожчим що є в житті – з дитиною. Від  майстерності педагога, мудрості залежить майбутнє життя, здоров’я, розум, воля, її місце і роль у житті, її щастя. Адже основа людського буття – це праця.
Василь Сухомлинський наголошував: «…треба духовно підготувати вихованців до праці, яка матиме яскраве громадянське звучання. Треба очистити юне серце від усього випадкового, скороминучого…Треба допомогти кожному знайти себе, виявити себе в улюбленій праці, оволодіти необхідними знаннями й уміннями, стати майстром».
Трудове виховання відіграє важливу роль у формуванні дитячого світобачення, базових особистісних якостей, забезпеченні розумового і фізичного, соціально-морального й емоційного, художньо-естетичного та креативного розвитку.
Саме вихователь повинен бути першим помічником і прикладом для наслідування в праці.  В.О.Сухомлинський писав: «Радість праці – це передусім радість подолання труднощів, горде усвідомлення й переживання того, що ось ми, напружуючи фізичні і духовні сили, вийшли переможцями, піднялись на вершину, до якої довго прагнули.» Але – «…треба духовно підготувати вихованців до праці, яка матиме яскраве громадянське звучання. Треба очистити юне серце від усього випадкового, скороминущого…Треба допомогти кожному знайти себе, виявити себе в улюбленій праці, оволодіти необхідними знаннями й уміннями, стати майстром». «Праця – це також сфера розкриття особистості, самоутвердження, самопізнання і самовиховання».
Під час освітнього процесу діти підготовлюються до участі в праці, формується моральне ставлення до неї. Так в ранкові години діти виконують доручення вихователя, чергують по їдальні, в куточку природи, на заняттях; під час організованої діяльності - проводяться бесіди, граються в ігри, дивляться фільми, мультфільми, розглядають ілюстрації, читають казки, оповідання, вірші; під час прогулянок – працюють на ділянках, городах, в квітниках, що дає нам змогу привити дітям любов до праці.
Про працю Сухомлинський впевнено казав: «Справжнє виховання немислиме без життя у світі праці. Праця лежить в основі і морального, і естетичного, і емоційного виховання». Тому, педагогами широко використовуюся твори Василя Сухомлинського. Це і під час занять, прогулянок, гурткової роботи. У творах Сухомлинського наведені приклади того, як колектив і праця на очах змінюють дітей, перетворюючи ледачих – на старанних, байдужих на охочих допомогти. Праця сприяє формуванню в дитини прагнення більше думати про інших, а не про себе, розвиває в дітей благородні людські якості; працьовитість, щедрість, вдячність, відповідальність, вчить поважати чужу роботу.
Праця є важливим засобом формування розумових якостей. Слід постійно проводити активне спілкування дітей з природою, де вони не просто набувають знання, а й здобувають їх; напруження фізичних сил зливається з напруженням розумових. Саме інтерес до праці пробуджує в дітях дух дослідження, допитливості, цікавості, намагання знайти у процесі праці відповідь на хвилюючі питання.
У роботі з дітьми  педагоги закладу застосовують практику трудових традицій з метою виховання у дітей працелюбства, поваги до праці людей, а саме: праця дітей під час весняного та осіннього «Тижня саду», висаджування квітів та догляд за ними, «Свято хліба», «Тиждень улюбленця».
 Виховання в праці - це перш за все прищеплення любові до праці, зближення розумової і фізичної праці. Праця  згуртовує  дитячий колектив. Діти бачачи кінцевий результат, радіють йому, відчувають, що їхня праця - це частина праці дорослих, тому ми даємо їм більше самостійності та ініціативи - це підвищує їхню відповідальність за зроблене.
Отже, глибоко гуманістична сутність концепції виховання Сухомлинського, як і всієї його педагогічної системи, виявляється вже в самому ставленні до дитини. Найперше – це повага до особистості вихованця незалежно від його віку, наявних у  даний час можливостей, визнання складності його внутрішнього світу і необхідності відповідального ставлення до його долі.Все це відповідає сучасній меті виховання – створенню сприятливих умов для розвитку особистості дитини, для її самореалізації. При цьому виняткового значення набуває формування ціннісного ставлення досвіту людей і самого себе.
Надзвичайно важливим  є те, що казки Василя Сухомлинського надихають наших дітей створювати свої уявні образи того чи іншого оповідання.
Але без казки неможливо уявити дитинство.  Діти не тільки люблять слухати казку, вони творять її. Роботу з казкою використовує під час різних режимних моментів продовжує під час проведення розваг, у театральній діяльності, де діти драматизують знайомі казки, змінюють їхні сюжети на новий лад. Входячи в образ, діти усвідомлюють, що вони часточки природи.
Серед численних народних та авторських казок особливо виділяються коротенькі казкові оповідки Василя Сухомлинського.Вони розвивають фантазію, правильне мовлення, внутрішній світ дитини, творчий потенціал, мають багатогранне виховне значення. Читання казок – це не тільки приємне проведення часу, а й набуття життєвих навичок, наприклад, усвідомлення того, що добро завжди переможе зло.
Високоморальні, сповнені любові до природи, до всіх і до всього живого, вони є тим благодатним засобом, за допомогою якого можна забезпечити комплексну реалізацію завдань фізичного, розумового, мовленневого, естетичного, трудового, громадянського виховання дитини.
В Україні В. Сухомлинський змінив погляди на педагогіку, адже зумів створити свій світ казок – живий, яскравий, образний. Він розмірковував: «Я не один рік думав: у чому виявляється найяскравіше наслідок виховання? Коли я маю моральне право сказати: мої зусилля дали плоди. Життя переконало: перший і найвідчутніший наслідок виховання виявляється в тому, що людина почала думати про себе. Замислилася над питанням: що в мені доброго і що поганого? Найточніший метод і прийоми виховання будуть порожніми, якщо вони не приведуть до того, щоб людина подивилася на саму себе, замислилася над власною долею»
Читаючи дітям текст, їх навчають слухати й розуміти усне мовлення; фіксувати початок та кінець оповіді;усвідомлювати елементи фактичного змісту (хто, де, коли, як),логічні зв'язки між ними; уявляти те, про що йдеться у творі, який прослуховується; співпереживати з дійовими особами.
У дітей формують елементарні аналітико-синтетичні вміння в роботі над текстом, реченням, словом, звуками мовлення. На основі казки можна також розробити сюжетне заняття з фізичного виховання, а ще - подати знання про природне, людське і предметне довкілля.
Величезний виховний потенціал казок В.Сухомлинського, які допомагають сформувати й розвинути в дітей такі ціннісні орієнтири:
духовні цінності;
гуманістичні почуття;
родинні цінності;
естетичні почуття;
бережливе ставлення до природи.
Без казки неможливо уявити дитинство. «Казка - це, образно кажучи, свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки й мови. Діти не тільки люблять слухати казку, вони творять її» (В.О. Сухомлинський). Роботу з казкою  слід продовжувати під час проведення розваг, у театральній діяльності, де наші діти драматизують знайомі казки, змінюють їхні сюжети на новий лад. Входженням в образ діти усвідомлюють, що вони є частинки природи.
Надзвичайно важливим  є те, що чудові казки Василя Сухомлинського надихають наших дітей створювати свої уявні образи того чи іншого оповідання.
В.О. Сухомлинський вважав, що кожен віковий етап є підготовчою базою для наступного («зона найближчого розвитку»), який у свою чергу, є розгортанням, поглибленням потенційних можливостей попереднього.
Великий педагог розглядав вікову динаміку становлення особистості як процес безперервний, органічно взаємопов΄язаний. Так він говорив про питання наступності між дошкільними закладами і початковою школою. Сьогодення вимагає – модернізації освіти. Одним із напрямків модернізації, в свою чергу, є неперервність освіти, яка забезпечується наступністю освітньо-виховної діяльності на різних рівнях освіти, що функціонують як продовження попередніх і передбачають підготовку до переходу на наступні рівні.
Першочергового значення набуває впровадження у практику роботи дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів досягнень психолого-педагогічної науки і педагогічного досвіду. В становленні освіти важко переоцінити значення педагогічної спадщини видатного педагога Василя Сухомлинського. Його науково-педагогічна спадщина, розкриваючи найважливіші проблеми навчання і виховання, є нині надійним підґрунтям модернізації національної освіти України.
Саме наступність дає можливість малюкові плавно перейти в нове соціальне середовище, що так важливо для його внутрішнього самопочуття та здоров΄я. При цьому не слід забувати, що дошкільне дитинство – це особливий і самодостатній період у житті кожної особистості. І сьогодні згідно Закону України «Про дошкільну освіту», Базового компоненту дошкільної освіти України, програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля», які реалізують зміст Базового компоненту вже не ставиться питання навчання дітей читанню і письму та підготовки їх до школи.Педагоги та батьки повинні забезпечити дошкільнику щасливе і комфортне сьогодення, гармонійний всебічний розвиток кожного з них та життєву компетентність, тобто навчити дитину не окремих предметів, а науки життя. Адже їй прийдеться не просто жити, а виживати в сьогоднішніх складних умовах. Отже, потрібно плекати дитину, яка знає, хоче, вміє і діє, а не спостерігає збоку. І от в усьому цьому процесі є дуже складний момент – реалізація сказаного в життя, в навчально-виховний процес.
Великий педагог пiдкреслював важливу роль перших крокiв працi педагога в набуттi професiйної майстерностi. Вихователь, за його словами, повинен постiйно поповнювати свою бiблiотеку, розширювати своi науковi, педагогiчнi та психологiчні знання.
Поради і досвід В.О. Сухомлинського щодо виховання дітей дошкільного віку живуть і творчо розвиваються в умовах діяльності сучасної школи та дошкільного закладу.
Особлива увага педагогами приділяється соціалізації дитини, засвоєнню нею відповідної системи цінностей, норм національної та загальнолюдської культури, адже в дошкільному віці закладаються основи соціальної компетентності дитини.
В спадщині В.О. Сухомлинського, в сучасних державних документах першим пріоритетним напрямком наступності сьогодні як у дошкільному закладі, так і в школі є те, що освітньо-виховний процес cпрямований на становлення особистості дитини, розвиток компетентності (комунікативної, інтелектуальної, фізичної), креативності, ініціативності, самостійності, відповідальності, довільності, волі і безпеки поводження, самосвідомості і самооцінки.
Про це говорять і твори великого вченого. Він стверджував, що освітня система повинна працювати для самореалізації особистості, яка є самоцінністю у будь-якому віці, тому її індивідуальність треба плекати, а прагнення до саморозвитку підтримувати всілякими засобами.
«Дитинство - найважливіший період життя, не підготовка до майбутнього життя, а справжнє, самобутнє, неповторне життя. І від того, яке було дитинство, хто вів дитину за руки в дитячі роки, що ввійшло до її розуму, її серця з навколишнього світу, від цього значною мірою залежить, якою людиною стане сьогоднішній малюк». Тому, педагоги щодня працюють над тим, щоб створити в дошкільних навчальних закладах атмосферу творчості, відповідальності, толерантності, поваги до особистості дитини-дошкільника.
Для кожного, хто відкриває для себе світ творчості В.О. Сухомлинського, стає беззаперечною істина: «Сьогодні його ідеї актуальні, як і багато років назад. Нам треба тільки подивитися на них по-новому, переосмислити, адаптувати до  сучасних умов».
Вихователі мають володіти та прагнути володіти всіма тими якостями, які повинні виховувати в дітях, тому вони впливають на дітей найціннішим і найефективнішим методом – власним прикладом. Щоб забезпечити виконання першого пріоритету в наступності між дошкільним навчальним закладом і школою, вихователі мають впроваджувати вихідну методологічну тезу вченого: становлення гармонійної особистості можливе тоді, коли розвиток і виховання об΄єднує спільна мета – всебічне вдосконалення особистості, щоб дитина під впливом виховання та навчання прагнула і моглареалізувати своє бажання стати кращою.
Ефективне використання цілої системи прийомів В.О. Сухомлинського, які розвивають дитячу допитливість, розум, викликають радість пізнання: «читати книгу природи», «запитання-вузлики знань»,«думати про свої думки, думати про незрозуміле», «розум дитини – у кінчиках її пальців», «казковий період розумового виховання», «мандрівки до джерел мислення і мови», збереження емоційного і фізичного благополуччя дітей.
Все це при подальшому розвитку слугує дитині не лише в початковій школі, а впродовж усього життя.
Тобто вихователі разом з дітьми читають книгу природи, думають про незрозуміле, проводять мандрівку до одного з джерел мислення і мови.
Для розв΄язання проблем наступності педагоги  мають використовувати і «казковий період розумового виховання», адже «казка – дитинство думки».
Саме вихователі є авторами нестандартних форм роботи з дітьми: літературних вікторин «Стежками казок», творчих днів «Ходила з нами казочка...», конкурсів на кращу авторську казку, розваги «Подорож у мудре казкове царство».
До другого пріоритетного напрямку наступності дошкільної та початкової шкільної освіти належить і такий вид роботи як збагачення художньої діяльності як одного із засобів самовираження дитини, збагачення загальнокультурного розвитку дитини, розширення її інформаційного простору, виховання культури сприйняття, почуттів, відносин, формування цінностей і переваг, а не лише конкретні знання, які вона повинна відтворювати за вимогою педагога.
В.О. Сухомлинський у своїй творчості цьому аспекту виховання надавав дуже великого значення адже «Розвинені почуття, висока емоційна культура – це, образно кажучи, абсолютний музичний слух моральної вихованості», – читаємо у його спадщині. Вчений пропагував, передусім, ту думку, що сам педагог повинен бути носієм культури, а не передавачем знань.
 До «абсолютного слуху моральної вихованості» Сухомлинський відносив і формування ціннісних орієнтацій, набуття дитиною соціального досвіду. Сьогодні цей складний вид роботи з дітьми став пріоритетним і абсолютно необхідним для того, щоб дошкільник безболісно зробив крок у незнайоме багатогранне шкільне життя. Переступаючи поріг групи вранці і прощаючись з вихователями ввечері, вихованці дитячих закладів постійно мають перебувати в умовах набуття ними соціальної компетентності.
Слід відмітити, що інтенсифікації розумового виховання педагогами не допускається. Вони лише посилюють розвивальний і виховний аспект розумового розвитку, приділяють увагу формуванню мотивів пізнавальної діяльності. Розвиток інтелектуальної готовності до навчання в школі здійснюється вихователями через розвиток логіко-аналітичного мислення. Яскравим тому прикладом є комплексні та інтегровані заняття відповідно освітніх ліній Базового компоненту дошкільної освіти.
Для безболісного переходу до шкільного навчання слугують також і інші види робіт: розгортання навчально-мовленневої діяльності у повсякденному житті у формі мовленневих ігрових ситуацій, дидактичних ігор, самостійної художньо-мовленневої діяльності, індивідуальної роботи в гуртку. Особлива увага надається організації комунікативної діяльності (спілкування з однолітками і дорослими один на один, у підгрупах, колективі).
Літературна,  педагогічна спадщена В.О.Сухомлинського допомагає навчати дітей  бачити, а не просто дивитись; чути, а не просто слухати; відчувати, а не просто спостерігати; доторкнутись до природи серцем. Слухаючи, роздумуючи над текстами казок, оповідань, мініатюр В.Сухомлинського вихованці активізували та збагатили свій словник, у них активізувалися морально – ціннісні, світоглядні уявлення, поняття, діти навчилися висловлювати свою думку.
Стало очевидним, що діти стали соціальнішими, емоційнішими,  в них виразніше виявляється здатність і бажання реалізувати почерпнуті, схожі, можливо  подібні життєві ситуації в їх реальному повсякденні у дитячому садку, вдома, в широкому спілкуванні.
Спадщина В.О.Сухомлинського позитивно впливає на формування духовно - морального світогляду дітей, а також впливає на рівень їх знань, а  відтак і допомагає сформувати позитивне, оптимістичне світобачення.


























Методична скарбничка
педагогічних надбань












ПРОГРАМА
для дітей старшого дошкільного віку
«Казковий дивосвіт В.О. Сухомлинського»

Розроблена програма для дітей старшого дошкільного віку «Казковий дивосвіт В.О.Сухомлинського» дає змогу реалізовувати освітньо - виховну  роботу цілеспрямовано, різносторонньо упродовж  усього навчального року. При цьому передбачається можливість обрання чи заміни творів із запропонованого переліку, варіювати послідовність опрацювання творів залежно від специфіки дитячого контингенту групи, пріоритетів педагогічних цілей, умов діяльності дошкільного закладу та інших об’єктивних і суб’єктивних чинників.

Пояснювальна записка

Плекання національної свідомості й самосвідомості, прищеплення моральних ідеалів та ціннісних орієнтирів починається з раннього дитинства, з перших років життя дитини. Виняткову роль у цьому процесі відіграє формування переконань, норм, принципів, правил, звичок суспільної та особистої поведінки, передавання традицій роду і народу, що у своїй єдності й взаємозв’язку становлять основу культури суспільства та кожної окремої людини. Українській державі потрібні громадяни, які мають глибоко усвідомлену життєву позицію, налаштовані патріотично й водночас толерантно, з повагою ставляться до інших людей, їхніх національних культур, держав.
Зростити і виховати таку генерацію українців, духовно багатих особистостей можна за умови розвитку національної освіти, у якій би система виховання, навчання і розвитку ґрунтувалася  на передових ідеях вітчизняної філософії, української етнопедагогіки, прогресивній науково-педагогічній думці і яка б органічно синтезувала суспільні освітні впливи на родинне виховання.
 «Пізнання світу починається  для малих дітей з пізнання людини», -  слова видатного педагога  Василя Сухомлинського актуальні саме тепер, коли педагогічна наука і практика рішуче стали на шлях гуманізації освіти. Все це знаходить своє відображення у Базовому компоненті дошкільної освіти. Знання про вік людини та взаємини з людьми різного віку формують у дитини соціальні навички поведінки, свідоме ставлення до себе й до тих, хто її оточує, викликають бажання пізнавати світ, робити добрі справи. А це дуже важливо для особистісного становлення, для формування життєвої компетенції.
Осмислюючи прочитане я дійшла висновку, що філософсько-концептуальні засади освітнього впливу на вихованців, у моїй роботі,  базуються на гуманістичних і патріотичних ідеях В. Сухомлинського, викладених у його літературних творах для дітей на тему родинних стосунків, шанування свого роду, любові до рідної домівки і краю з його людьми, природою, традиціями. Шлях реалізації ідей В. Сухомлинського - це створення програми для дітей старшого дошкільного віку «Казковий дивосвіт В.О.Сухомлинського», як осередку культу¬ри. Предмет дослідження -виховання дітей дошкільного віку засобами казок, виконання, трудових доручень та обов’язків дітьми.

Програма присвячена такому аспекту роботи з патріотичного виховання як вихованню у дітей любові і поваги до родини, історії і традицій свого роду, та виховання любові до малої (батьківський дім, рідне місто чи село) і великої Батьківщини  - України, її природи, людей, культури.  Саме на цьому і будується моральне виховання, яке починається з перших днів життя. В.О.Сухомлинський знайшов свійшлях до розвитку духовності – через красу. «Краса - це кров і плоть людяності, добрих почуттів,сердечних стосунків». Тому з ранніх років необхідно звертати увагу дітей на красу природи, навколишнього світу, суспільних  відносин, творів мистецтва. Для всебічного розвитку важливо, щоб дитина відчувала прекрасне,  захоплювалась ним, прагнула його зберегти  і створити.
Зміст програми спрямований на активізацію пізнавальної діяльності дітей, розвиток емоційно-вольової сфери та формування моральних якостей малого українця, засвоєння безпечних правил поведінки у природі, створення уявлень про предмети і явища, про людські чесноти, про зв’язки і закономірності навколишнього світу.
Невіддільна від краси і казка, яка сприяє розвиткові естетичних почуттів, виховує благородство  душі, чуйність до людською горя, страждань. Завдяки казці дитина вчиться пізнавати світ не тільки розумом, а й серцем. «Казка - це свіжий вітер, який роздмухує вогник дитячої мрії і мови», - зазначав видатний педагог. Адже, саме кращі казки художньої літератури допомагають формувати в дітей моральні риси майбутнього громадянина.

Програма розрахована на вивчення протягом навчального року:  старший дошкільний вік (5-6 років) -   12 год. (одне заняття на тиждень).

Зміст освітнього матеріалу та вимоги
 до навчальних досягнень дошкільнят
старшого дошкільного віку дошкільного навчального закладу
18 год; 30 хв на тиждень


За/п К-сть
год.
Зміст освітнього матеріалу

Вимоги до рівня розвитку дошкільнят

1
5,0 І РОЗДІЛ

МОРАЛЬНА КРАСА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДИТИНСТВА

Діти мають знати:

- правила і норми загальнолюдської моралі;
- у стосунках із людьми потрібно дотримуватись моральних норм і правил;
- люди повинні проявляти чемність, ввічливість, доброзичливість;
- діти повинні цінувати турботу про себе зі сторони дорослих;
- до своїх речей потрібно відноситись бережно;
- необхідно володіти навиками самообслуговування;
- потрібно вчитися правильно аналізувати свої вчинки;
- потрібно виявляти бажання та готовність надати допомогу іншим людям;
- потрібно проявляти почуття жалю, співпереживання до своїх друзів, товаришів, рідних;
- не можна ставитись гордовито до оточуючих;
- важливо прийняти правильне рішення під час вирішення проблемних моральних ситуацій;
- завжди потрібно контролювати свої дії та слова у спілкуванні з однолітками та дорослими;
- важливо не соромитися вибачатися, якщо  власні дії були помилкові, неправильні;
- завжди приємно робити добрі справи.





Діти мають вміти:

- дотримуватись у стосунках із людьми моральних норм і правил;
- правильно оцінювати поведінку та вчинки героїв у різних моральних ситуаціях;
- проявляти чемність, ввічливість, доброзичливість;
- цінувати турботу про себе зі сторони дорослих;
- бережно відноситись до свої речей;
- володіти навиками самообслуговування;
- дбати про свої іграшки і речі;
- аналізувати свої вчинки;
- виявляти бажання та готовність надати допомогу іншим людям;
- підтримувати доброзичливе відношення та товариську атмосферу в колективі, серед друзів;
- дотримуватись правил поведінки під час ігор в колективі;
- проявляти почуття жалю;
- не ставитись гордовито до оточуючих;
- відокремлювати позитивне від негативного;
- свідомо ставитися до правил і норм загальнолюдської моралі;
- приймати правильне рішення під час вирішення проблемних моральних ситуацій;
- контролювати свої дії та слова у спілкуванні з однолітками та дорослими;
- оцінювати свої вчинки і вчинки інших людей, не соромитися вибачатися, якщо  власні дії були помилкові, неправильні;
- робити добрі справи.

2
4,5 ІІ.  РОЗДІЛ

ПРИРОДА – ЦІЛЮЩЕ ДЖЕРЕЛО ВИХОВАННЯ ЛЮДИНИ

Діти мають знати:

- особливості явищ природи в різні пори року;
- природу потрібно берегти і примножувати;
- свійські тварини живуть біля людини;
- яку користь дають людині свійські птахи та якої шкоди можуть завдати;
- особливості будови птахів;
- про проблеми в житті зимуючих птахів нашої місцевості в холодну пору року;
- птахів, які занесені до Червоної книги України;
- про взаємозв’язок птахів, рослин та людей;
- негативні наслідки втручання людини в життя диких птахів;
- потрібно примножувати природу, висівати насіння квітів;
- доглядати за рослинами;
- робити приємне рідним і близьким, даруючи квіти;
- будову квітки;
- запилення квітів відбувається комахами;
- пелюстки квітів закриваються і відкриваються;
- поведінку свійських тварин;
- особливості зовнішнього вигляду;
- пристосування до умов проживання;
- назву їх дитинчат
- особливості рослинного світу;
- назви квітів, відтінків кольорів
- пори року;
- рослини ростуть у певному природному середовищі;
-   важливість рослин для життя людини.





Діти мають вміти:

- орієнтуватися в різноманітті рослинного та тваринного світу, а також в кольорах та відтінках;
- спостерігати, міркувати, робити висновки;
- розрізняти рослини і тварини за зовнішнім виглядом, звуком;
- утворювати пестливі форми;
- впізнавати птахів за описом, кольором пір’я та звуконаслідуванням;
- відповідати на запитання повними реченнями;
- складати описову розповідь за схематичним планом;
- утворювати дієслова від звуконаслідування;
- слухати та відгадувати загадки, розуміти їх зміст;
- вдаватися до асоціативних зв’язків, розмірковувати, робити припущення та гіпотези;
- доглядати за рослинами в куточку природи, в квітнику(розрихлювати землю, поливати, витирати листя);
- помічати різні стани рослин;
- висівати насіння квітів;
- висаджувати розсаду, раціонально використовуючи воду, дотримуючись чистоти навколо себе;
- дбати про збереження рослин;
- бачити прекрасне в оточуючому середовищі, передавати свої враження словами та у малюнках;
- уважно слухати казку;
- переказувати її близько до тексту;
- вживати пряму мову та інтонаційні засоби мовлення;
- долати почуття страху;
- розмірковувати, спираючись на логічні операції, обґрунтовувати, спростовувати неправильні міркування;
- слухати й розуміти усне мовлення;
- фіксувати початок та кінець оповіді;
- усвідомлювати елементи фактичного змісту (хто, де, коли), логічні зв'язки між ними;
- уявляти те, про що йдеться у творі, який прослуховується;
- співпереживати з дійовими особами;
- проявляти інтерес до таємниць природи;
- виявляти турботу про довкілля;
- проявляти емоції.

3
4,5 ІІІ РОЗДІЛ
СІМ’Я – ПЕРШООСНОВА ВИХОВАННЯ

Діти мають знати:

- членів своєї сім’ї та своєї родини, піклуватися про них та допомагати їм;
- значення слів «лінивий», «працьовитий».
- треба цінувати своїх близьких, рідних, виявляти турботу про них, намагаючись радувати їх, не засмучувати своєю поведінкою;
- потрібно бути морально витриманими, справедливими;
- що потрібно допомагати батькам і рідним;
- необхідно турбуватися про членів своєї родини;
- важливо перейматися проблемами інших і виявляти бажання їм допомогти;
- мама — найрідніша, найгарніша, найлагідніша, вона найкраща у всьому світі;
- маму потрібно любити, поважати;
- мамі потрібно допомагати;
- маму потрібно оберігати;
- маму не можна засмучувати своїми вчинками;
- менших діток в родині потрібно любити та про них піклуватися;
- батьки однаково люблять усіх діток і молодших і старших та турбуються про всіх однаково;
- заздрість – це погана риса.



Діти мають вміти:

- любити і поважати рідних, слухати своїх батьків
- поступатися власними бажаннями на користь близьких та інших людей, вибирати між «хочу» і «треба» на користь останнього, долаючи миттєві бажання, завжди говорити «дякую»;
- з розумінням ставитися до турботи батьків про менших братиків та сестричок і допомагати їм у цьому;
- долати почуття заздрощів;
- називати своє місце в родині;
- виявляти інтерес до сімейних традицій;
- складати розповіді про своїх мам та інших членів родини (називати на ім’я їх та по батькові, описувати зовнішність, вдачу, називати професію тощо);
- самостійно та емоційно передавати зміст літературного твору;
- висловлювати своє ставлення до героїв твору;
- мотивовано оцінювати вчинки та якості героїв;
- зберігати послідовність сюжету, передаючи інтонацію, пряму мову дійових осіб;
- розуміти моральний зміст подій;
- спостерігати, міркувати, робити висновки;
- давати чіткі відповіді на запитання;
- надавати допомогу тому , хто її потребує;
- виявляти співчутливе ставлення до рідних: вияв жалості, доброзичливості,  великодушності,  шляхетності, м’якосердечності, порядності;
- самостійно застосовувати життєвий досвід під час вирішення різних проблем;
- класифікувати родичів за віком;
- дотримуватись правил співжиття в родині.


4
4,0 IV РОЗДІЛ

ПРЕДМЕТНО-ПРАКТИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ДОШКІЛЬНИКА

Діти мають знати:

- лінь і неробство це погана риса характеру;
- соромно бути ледарем;
- потрібно володіти навичками самообслуговування;
- потрібно мати почуття відповідальності;
- потрібно бути працьовитим;
- потрібно вміти долати труднощі;
- потрібно  допомагати один одному;
- людям потрібно працювати, а не проводити час безцільно байдикуючи;
- потрібно поважати людську працю;
- як потрібно шанувати хліб;
- які види професій задіяні у виготовлені хліба;
- чому гостей зустрічають хлібом-сіллю;
- як ми повинні ставитись до хліба;
- які є професії дорослих;
- особливості та важливість професії хлібороба;
- потрібно поважати працю дорослих;
- всі професії важливі;
- важливо вчасно відгукнутися на прохання дорослого про допомогу.





Діти мають вміти:

- володіти навиками самообслуговування;
- долати труднощі;
- піклуватися про своїх рідних;
- надавати посильну допомогу дорослим;
- зв’язно і послідовно викладати свою думку, розуміти слова: прокидатися, ледачий, добряче вибити;
- правильно оцінювати поведінку героїв;
- застосовувати набуті знання та вміння в уявних ігрових та життєвих ситуаціях;
- в будь-який момент бути готовим допомогти своїм рідним та близьким;
- слухати й розуміти усне мовлення;
- фіксувати початок та кінець оповіді;
- усвідомлювати елементи фактичного змісту (хто, де, коли, як),логічні зв'язки між ними;
- уявляти те, про що йдеться у творі, який прослуховується;
- співпереживати з дійовими особами;
- дотримуватись моральних норм і правил;
- самостійно знаходити доступні шляхи розв'язання нескладних проблемних ситуацій;
- шанувати працю хліборобів та людей інших професій;
- бережно відноситись до хліба;
- визначати, що кому потрібно для роботи;
- уявляти те, про що йдеться у творі, який прослуховується;
- співпереживати з дійовими особами;
- визначати професії та їх особливості;
- самостійно запропонувати свою допомогу старшим.

І РОЗДІЛ
МОРАЛЬНА КРАСА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДИТИНСТВА
СКАЖИ ЛЮДИНІ: «ДОБРОГО ДНЯ»
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
1 Виховувати в дітей комунікабельність, урівноваженість, прагнення          уникати конфліктів із співрозмовниками, виховувати вміння  поводитися серед інших людей невимушено та природньо.
Розвивати комунікативні навички, уміння вести діалог, учити дітей радіти дружнім, товариським і щирим взаєминам; вирізняти позитивне і непристойне в поведінці інших, закріпити знання малюків про основи культури поведінки в суспільстві, загальноприйняті норми спілкування з однолітками і дорослими. В стосунках із людьми потрібно дотримуватись моральних норм і правил. - Дотримуватись у стосунках із людьми моральних норм і правил;
- правильно оцінювати поведінку та вчинки героїв у різних моральних ситуаціях;
- проявляти чемність, ввічливість, доброзичливість. Бесіди:     « Що таке бути чемним?», « Будь ввічливим!»;
Дидактичні ігри:  «Добрі вчинки», «Вчини вірно»;
Дидактична вправа: «Як стати щасливим?».
Вирішення проблемних ситуацій.
Хвилинки доброти.
Прислів’я: «Одне приємне слово, наче сад цвіте»
НАЙЛЕДАЧІШИЙ У CBITIKIT
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
2
Виховувати негативне ставлення до ледарів. Формувати переконання, що ледачі нічого в житті не досягнуть і можуть втратити те, що мають.
Вчити дітей бережно відноситись до тих, хто про них турбується. Поважати працю дорослих. - Ледарем бути погано;
- ледачі багато втрачають;
- потрібно не лінуватись;
- потрібно бережно відноситись до своїх речей. - Цінувати турботу про себе  дорослими
- бережно відноситись до свої речей;
- володіти навиками самообслуговування. «Оціни вчинок»,
«Додай слово»,
«Скажи пестливо»,
«Продовж речення».
ЛЯЛЬКА ПІД ДОЩЕМ
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
3 Виховувати турботливе ставлення до своїх речей (іграшок);
вчити дітей бути дбайливими;
уважно слухати твір, розуміти зміст тексту. Розвивати уяву, мислення, зв’язне мовлення.
- Як треба ставитись до іграшок (старих речей), одягу, книг,щоб вони прослужили довго;
- як треба дбати один про одного - Дбати про свої іграшки і речі;
- шанобливо ставитись до них. Дидактичні ігри: «Найулюбленіші іграшки» (намалювати, підібрати картинки), «Скажи пестливо», «Добре чи погано», «Склади розповідь» (про свої іграшки).
Бесіда:
- Що побачила Зіна коли блиснула блискавка?
- Що подумала Зіна?
- Чого більше не зробить Зіна?.
СПІВУЧА ПІР’ЇНКА
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
4. Виховувати бажання допомагати іншим, виявляти доброзичливість,  спонукати до добрих вчинків; формувати готовність надати допомогу тому, хто її потребує - Потрібно  відповідати за свої вчинки, бажання;
- допомагати іншим безкорисливо - Аналізувати свої вчинки, бажання та готовність надати допомогу іншим людям Дидактична гра «Добрі та погані вчинки»,  «Чарівна квітка добрих справ».
Бесіда: «Добрий вчинок, що тобі запам’ятався».
Малювання «Пірїнка».
ТРВЗ – «Закінчи казку».
Приказка «Людина пізнається по її ділах».

ЛИЖІ ТА КОВЗАНИ
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
5. Виховувати оцінні судження,    адекватні  моральні оцінки поведінки героїв; вчити відповідати на запитання за змістом оповідання; розширити читацький кругозір дітей; формувати у дітей осмислене ставлення до загальнолюдських цінностей, вчити дітей слухати і розуміти зміст твору; зв’язно і послідовно викладати свою думку, свідомо аналізувати поведінку героїв художнього твору. - Що потрібно цінувати дружбу, підтримувати доброзичливе відношення, товариську атмосферу в колективі, серед друзів;
- потрібно бути чесним. - Підтримувати доброзичливе відношення та товариську атмосферу в колективі, серед друзів;
- дотримуватись правил поведінки під час ігор взимку;
- правильно оцінювати вчинки своїх товаришів. Гра  «Сердечко чесності’»
Дидактичні вправи:
 «Який ти товариш?’»,
 «Завжди будь…(відвертим, щирим…)»,
 «Не бійся попросити (пробачення)
«Добре- погано»,
 «Оціни вчинок’» , «Чарівні слова’»,
 «Як би ти вчинив’»,
Проблемні запитання:
-Що означає бути чесним?
-Який ти друг?
Обмін думками, бесіда:«Як би поступив ти в певній ситуації?’»
БЖД   Бесіда ; «Зима розважає і правил навчає’»
Прислів’я про дружбу:
 , «Дружба ― то найдорожчий скарб»,
 «Дерево міцне корінням, а людина — друзями’»

МИЛЬНА БУЛЬБАШКА
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
6. Виховувати у дітей доброзичливість, чуйність, товариськість, увагу та інтерес до природи; розвивати зосередженість та довільну пам’ять; вчити уважно слухати казку, розуміти її зміст, відповідати на запитання вихователя та переказувати по частинах. - Потрібно  приязно ставитись до однолітків та дорослих;
- виявляти  розуміння та співчуття. - Уважно слухати казку;
- переказувати її близько до тексту;
- проявляти почуття жалю;
- не ставитись гордовито до оточуючих. Дидактичні ігри: «Підбери слово», «Скажи одним словом».
Етюд «Мильна бульбашка».
ПЕЛЮСТКА І КВІТКА
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
7. Виховувати колективізм, скромність, любов до природи; розвивати уміння відокремлювати позитивне від негативного, розсудливість, комунікативно-мовленневу компетентність; учити розуміти зміст казки в прямому і переносному значенні. - Знати будову квітки;
- Якими моральними якостями має володіти дитина. - Відокремлення позитивного від негативного. Дидактичні ігри: «Чарівна квітка»
 «Квітка-семицвітка»,  «Якого кольору пелюстка?» «Якої квітки не стало?»,  «Що змінилося?»
Спостереження за квітами
Праця в природі
Ліплення з елементами конструювання(з гарбузового насіння) «Квіточка».
ПИХАТИЙ ПІВЕНЬ
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
8. Виховувати моральні якості у дітей, зокрема скромність; розвивати мовленневі здібності у дітей, логічне мислення, пам'ять, уяву. Уточнити знання дітей кого називають пихатим, що означає це поняття; вправляти у розвязанні проблемних ситуацій, спонукати до прояву позитивних рис характеру, засуджувати негативні ознаки характеру героїв казки.
- Пихатість – це погана риса характеру;
- потрібно свідомо дотримуватись правил культури поведінки.
- Розрізняти і називати свійських птахів;
- свідомо ставитися до правил і норм загальнолюдської моралі;
- відокремлювати позитивні якості характеру від негативних. Дидактичні ігри: «Оціни вчинок», «Що погано, а що добре?» .
Спостереження в природі.
Вирішення проблемних ситуацій щодо виховання скромності.
Бесіда та обмін думками  «У бабусі на подвір’ї».
Пальчикова вправа «Носить півник-співунець».
ПЕРЕПЕЛ І КУЛИК
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
9 Виховувати любов до рідної домівки, краю; розвивати мовленневі здібності, пам'ять, мислення; учити розрізняти важливе від неважливого, рідне і дороге від чужого, закріпити знання дітей про птахів та їхнє житло - Що добре там, де ти народився і живеш. - Цінувати свою домівку. Дидактичні ігри: «Якої пташки не стало?», «Хто де живе?», « Що змінилося?»
Бесіда за змістом казки.
ПЕТРИК, СОБАКА Й КОШЕНЯ
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
10 Виховувати сміливість, турботу про тварин, розвивати мовленневу компетентність; формувати уміння швидко приймати рішення. - Знати про тварин і їх вдачу - Уміти приймати правильне рішення Дидактичні ігри: «Оціни вчинок», «Додай слово», «Скажи навпаки», «Добре чи погано?»
Бесіда за змістом твору
Спостереження за тваринами
Вирішення проблемних ситуацій.
ПИХАТА ЖАБА
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
11 Виховувати бажання бути скромним, поважати співрозмовника. Розвивати комунікативно-мовленневі здібності, логічне мислення, увагу, скромність, чуйність.   елементарні уявлення про культуру поведінки, спонукати до прояву людяності; збагатити словник словами, які позначають риси характеру
(скромний,
пихатий).
Вчити керуватися у своїй поведінці моральними нормами, засуджувати негативні ознаки характеру героїв казки. - Скромність прикрашає людину;
- диких птахів та мешканців водойм. розрізняти поняття “пихатий”, “скромний”;
- норми культури спілкування - розрізняти і називати мешканців водойм;
- описувати птахів та земноводних;
- оцінювати свої власні та вчинки однолітків;
- виявляти негативні риси характеру;
- дотримуватись норм культури спілкування. Дидактичні ігри: «Хто де живе?», «Знайди хто зайвий?».
Малювання «Жаба і журавель».
Спостереження в природі за жабою та журавлем
Обмін думками бесіда «Коли я був на риболовлі я бачив…».
СКЛЯНИЙ ЧОЛОВІЧОК
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
12 Виховувати у малят позитивні моральні якості такі як чесність, правдивість, відвертість, викликати осудливе ставлення до того, хто хитрує, говорить неправду; розвивати у дітей мислення, гнучкість поведінки у різних життєвих ситуаціях; формувати у дітей уявлення про совість, як одну із складових людських чеснот; вчити дітей підтримувати щирі стосунки у дитячому колективі та родині; підтримувати прагнення радувати своєю поведінкою близьких, не засмучувати їх. - погано хитрувати, говорити неправду;
- потрібно дбати про своїх рідних, товаришів, допомагати їм в скрутну хвилину;
- розпочату справу потрібно доводити до кінця. - Контролювати свої дії та слова у спілкуванні з однолітками та дорослими;
-  оцінювати свої вчинки і вчинки інших людей, не соромитися вибачатися, якщо  власні дії були помилкові, неправильні;
- робити добрі справи.
Розповідь вихователя: «Як Незнайко став слухняним».
Бесіда : «У гостях у феї Доброти».
Дидактична гра «Добрі вчинки».
Творча гра «Як стати щасливим».


ІІ РОЗДІЛ
ПРИРОДА – ЦІЛЮЩЕ ДЖЕРЕЛО ВИХОВАННЯ ЛЮДИНИ
НАВІЩО ПІВНЕВІ ГРЕБІНЕЦЬ?
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
1 Виховувати любов і турботливе ставлення до домашніх птахів, формувати екологічно-доцільну поведінку; сприяти розвитку пізнавального інтересу до свійських птахів; формувати уявлення про їхню користь у господарстві; познайомити з півнем, його зовнішнім ви-глядом, звичками; дати поняття, що півень — свійська тварина (птах), бо живе біля людей; викликати позитивний емоційний відгук під час читання казки про півника.
-  свійські тварини живуть біля людини;
- яку користь дають людині свійські птахи та якої шкоди завдають;
- назви частин тіла півня: голова, тулуб, крила, хвіст, дзьоб, очі, гребінь, борідка,кігті, шпори,пір’я;
- до птахів слід гуманно ставитись;
- назви кольорів будівельних матеріалів (черво¬ний, жовтий, синій).
- спостерігати, міркувати, робити висновки;
- розрізняти тварин за зовнішнім виглядом, звуком;
- чітко вимовляти звуконаслідування;
- описувати свійських тварин за зразком;
- утворювати пестливі форми: півень - півник; гребінь – гребінець, борода - борідка;
- добирати антоніми і синоніми до запропонованих слів;
- відповідати на запитання за змістом прослуханого твору;
- складати розповіді за картиною з 2—3 речень;
- викладати та охайно на¬клеювати вирізані площинні зображення півника;
- будувати тин із цеглинок, щільно приєднуючи одну деталь до іншої.
Дидактична вправа «Ку-ку-рі-ку».
Мовно-дидактична  гра «Чий це хвіст?»,
Дидактична  гра «Відгадай за голосом»,
Мовна вправа «Скажи – який?».
Пальчикова гра «Півник-співунець».
Рольова гра «Оркестр». 
  Настільно-друкована  гра «Зоологічне лото»,
Перфокартки «Чия тінь?»,
Ліплення «Зернятка для Півника»
Вивчення фізкультхвилинки «Півник»
Малювання «Намалюємо півнику пір'я»
Складання описової розповіді за картиною «Кури».
ОЛЕНЧИН ГОРОБЧИК
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
2 Виховувати у дітей доброту, жалість, милосердя, любов до природи, диких птахів, бажання піклуватися про них, формувати екологічно-доцільну поведінку;
розвивати пізнавальні здібності, вміння аналізувати, класифікувати, робити висновки; вдосконалювати фонематичний слух, спостережливість, логічне мислення та просторову уяву; продовжувати формувати уявлення про самоцінність кожної живої істоти в природі;
розширити та уточнити знання дітей про диких птахів, особливості будови тіла, , способу живлення та поведінки; вчити дітей спостерігати за птахами, збагачувати словниковий запас малят прикметниками; вправляти вихованців у звуконаслідуванні голосів птахів.
- про проблеми в житті зимуючих птахів нашої місцевості в холодну пору року;
- птахів, які занесені до Червоної книги України;
- про користь диких птахів для людей;
- про взаємозв’язок птахів, рослин та людей;
- негативні наслідки втручання людини в життя диких птахів.
- впізнавати птахів за описом, кольором пір’я та звуконаслідуванням;
- відповідати на запитання повними реченнями;
- складати описову розповідь за схематичним планом;
- утворювати дієслова від звуконаслідування;
- слухати та відгадувати загадки, розуміти їх зміст;
- вдаватися до асоціативних зв’язків, розмірковувати, робити припущення та гіпотези.
Дидактичні ігри: «Відгадай, хто це?», «Хто що робить?», «Відлітає – не відлітає», «Де живуть?», «Порівняй»,  «Квітка милосердя»- розвиток фонематичного слуху та звукової культури мови; збагачення словникового запасу дітей;
«Чия пісенька?»,
«Домашні і дикі птахи», «Знайди зимуючих птахів», «Відгадай за голосом», «Відгадай за описом», «Загубилися мами», «Спільне і відмінне» - упізнавання зовнішнього вигляду, голосів відомих дітям птахів та їхніх малят;
«Погодуй птахів», «На пташиному дворі», «Знайди такі самі лапки», «Великі і малі», «Художник помилився» - формування кмітливості; розвиток дотикових аналізаторів; активізація мислення та інших психічних процесів.
ОСІННЯ КВІТКА Й ВЕСНЯНА КВІТКА
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
3 Виховувати любов і бережне ставлення до довкілля, працьовитість. Розвивати зв’язне мовлення, темп мовлення, силу голосу, мислення, увагу, уяву, фантазію. Закріпити знання дітей про пори року. Формувати розуміння того, що не залежно від пори року, створивши відповідні умови, можна вирощувати рослини. Учити вихованців розуміти зміст казки, переказувати близько до тексту, підбирати прикметники до іменників. - Потрібно примножувати природу, висівати насіння квітів;
- доглядати за рослинами;
- робити приємне рідним і близьким, даруючи квіти. - Доглядати за рослинами в куточку природи, в квітнику;
- помічати різні стани рослин;
- висівати насіння квітів;
- висаджувати розсаду, раціонально використовуючи воду, дотримуючись чистоти навколо себе;
- дбати про збереження рослин;
- доглядати за рослинами. Праця в природі. Спостереження за квітами. Дидактичні ігри: «Пори року», «Невідповідність подій і явищ», «Якої квітки не стало?», «Склади з частин ціле», «В чому помилився художник?». Дидактична вправа «Опиши квітку».
МАКІВКА І ДЖМІЛЬ
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
4 Виховувати взаємодопомогу;
формувати знання про послідовність подій (запилення комахами,  насіння);
збагачувати уявлення про природу;
розвивати уяву, мислення, мовлення.
- Будову квітки;
- запилення квітів відбувається комахами;
- пелюстки квітів закриваються і відкриваються.
- Доглядати за квітами (розрихлювати землю, поливати, витирати листя) Дидактична гра: «Опиши квітку», «Що спочатку, а що потім», «Впорядкуй події»;
Бесіда:
1.Що зробила Маківка увечері?
2.Кого чекала макова квітка вдень?
3.Для чого чекала Маківка Джмеля?
СОНЯЧНИЙ ДЕНЬ УЗИМКУ
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
5 Розвивати спостережливість, творчу уяву, вміння знаходити прекрасне в природі; вчити передавати опис прекрасного на словах та в образотворчій роботі; виховувати бережливе ставлення до природи; закріпити ознаки зими
- До природи потрібно ставитись бережно - Бачити прекрасне в оточуючому середовищі, передавати свої враження словами та у малюнках. Бесіда: «Що гарного в природі.»
Розгляд пейзажів «Пори року»
Дидактична гра: «Що буває взимку.»
Дидактична гра «Продовж речення»,
Дидактична вправа «Слова – ознаки»;
СХД «Зимовий пейзаж»,
Творче завдання «Зимова казка».
ЯК НІНА ЗЛЯКАЛАСЬ ГУСАКА
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
6. Виховувати у дітей бережливе та дбайливе ставлення а також любов до свійських тварин; розвивати у дітей уявлення про поведінку свійських птахів (гусей), особливості зовнішнього вигляду та пристосування до умов проживання; розширити словниковий запас дітей словами, що означають назви дитинчат свійських птахів (гусей); вчити розуміти зміст казки та переказувати її близько до тексту вживаючи пряму мову та інтонаційні засоби мовлення - Поведінку свійських тварин;
- особливості зовнішнього вигляду;
- пристосування до умов проживання;
- назву їх дитинчат. - Уважно слухати казку;
- переказувати її близько до тексту;
- вживати пряму мову та інтонаційні засоби мовлення;
- долати почуття страху. Дидактичні ігри: «Живе – не живе», «Підбери слово», «Протилежне за значенням».
Пальчикова гімнастика «Гусак».
ПЕРЕПЕЛ І КУЛИК
№за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
7. Виховувати любов до рідної домівки, краю; розвивати мовленневі здібності, пам'ять, мислення; учити розрізняти важливе від неважливого, рідне і дороге від чужого, закріпити знання дітей про птахів та їхнє житло - Знати про птахів, їх будову, умови життя;
- Там добре де ти народився і живеш. - Цінувати свою домівку.
Дидактичні ігри: «Якої пташки не стало?», «Хто де живе?», « Що змінилося?»;
Бесіда за змістом казки.
ПУРПУРОВА КВІТКА
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
8 Виховувати у дітей любов та дбайливе ставлення до живої природи, а саме рослин, викликати захоплення красою і тендітністю квітів; вчити дітей бачити красу природи; розвивати пізнавальний інтерес, допитливість, творчість, фантазію; поглибити знання дітей про рослинний світ; дати дітям поняття про відтінки основних кольорів; закріпити в активному словнику назви квітів, кольорів, відтінків; формувати вміння словесно описувати квіти. - Особливості рослинного світу;
- назви квітів, відтінків кольорів - Розмірковувати, спираючись на логічні операції, обґрунтовувати, спростовувати неправильні міркування;
- орієнтуватися в різноманітті рослинного світу, а також в кольорах та відтінках;
- описувати квіти. Дидактичні ігри:
«Кольорові галявини»
«Знайди відповідний колір»,
«Що це за квітка»,
«Живе – не живе»,
«Коли це буває»;
Творчі ігри
«Складемо казочку»,
«Придумай сам»,
«Закінчи казку».
ДІД ОСІННИК
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
9 Виховувати любов та повагу до природи, бажання  піклуватися про неї, виховувати пізнавальний інтерес до вивчення явищ природи; розвивати увагу, пам'ять, логічне мислення, навички монологічного мовлення, фантазію та уяву, вміння висловлювати свою думку; закріпити знання про осінні явища природи,їх особливості, навчати уявляти те, про що йдеться у творі,який прослуховується, вчити давати характеристику головним дійовим особам, робити висновки щодо прочитаного. - Пори року;
- особливості осінніх явищ природи;
- природу потрібно берегти і примножувати. - Слухати й ро¬зуміти усне мовлення;
- фіксувати початок та кінець оповіді;
- усвідомлювати елементи фактичного змісту (хто, де, коли, к),логічні зв'язки між ними;
- уявляти те, про що йдеться у творі, який прослуховується;
- співпереживати з дійовими особами Мовні вправи: «Не помилися»,  « Що відбувається, якщо..?»,  «Відгадай слово», «Опиши, а ми відгадаємо»
Дидактичні ігри: «Назви одним словом», «Ланцюжок», «Склади картину осені».

КУЛЬБАБА
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
10 Розвивати зв’язне мовлення, вміння передавати красу весняної луки.
Виховувати любов до природи, прекрасного, естетичне сприймання навколишнього, бережне ставлення до природи. - Про існування рослин, умови їхнього життя, причинно-наслідкові зв’язки - Проявляти інтерес до таємниць природи. Екскурсії на луки.
Спостереження.
Дослідницька діяльність.
Дидактичні ігри: «Нащо це схоже?», «Добери риму», «Хто більше назве».
КВІТКА СОНЦЯ
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
11 Формувати, розширювати, уточнювати, узагальнювати уявлення дітей про навколишнє середовище завдяки ознайомленню з властивостями, ознаками речовин,предметів та об’єктів. Досліджувати з дітьми властивості рослин і сонця. Приймати нестандартні рішення, розвивати інтерес до дослідницької діяльності. - Що рослини ростуть у певному природному середовищі;
-   важливість рослин для життя людини;
- назви рослин, їх будову і умови їхнього життя. - Виявляти інтерес та турботу за довкілля;
- проявляти емоції. Гра «Світ природи»
Творче завдання «Розмова квітів»
Бесіди.

ІІІ РОЗДІЛ
СІМ’Я – ПЕРШООСНОВА ВИХОВАННЯ
НАЙГАРНІША МАМА
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
1. Виховувати у дітей любов та повагу до рідної матері, турботливе і шанобливе став¬лення до неї, повагу до її праці, бажання їй допомагати;
розвивати самосвідомість дитини, здатність малят до творчих роздумів, їх уяву та фантазію, зв’язне, діалогічне мовлення;
розширювати етичні уявлення про моральні цінності (доброзичливість, справедливість, готовність допомогти дітям), учити дітей розуміти: мама — найближча, найрідніша, найкраща, найдорожча у світі людина, навчати ставитись до матері, як до найближчого друга; вона – піклується про своїх дітей; знайти різні способи допомоги мамі у тій чи іншій ситуації,  надавати перевагу добру й милосердю. Удосконалювати вміння дітей розповідати, формулювати свої судження, повідомляти нову інформацію, передавати свої життєві враження; продовжувати вчити дітей складати описові роз¬повіді про свою матусю, вправляти у вмінні висловлювати свою думку про про-читане,розуміти слова з переносним значенням, вживати в своїй мові епітети. - Мама — найрідніша, найгарніша, найлагідніша, вона найкраща у всьому світі;
- маму потрібно любити, поважати;
- мамі потрібно допомагати;
- маму потрібно оберігати;
 - маму не можна засмучувати.
- Складати розповіді про своїх мам (називати на ім’я та по батькові, описувати зовнішність, вдачу, називати професію тощо);
- вчитисамостійно та емоційно передавати зміст літературного твору;
- висловлювати своє ставлення до героїв твору;
- мотивовано оцінювати вчинки та якості героїв;
- зберігати послідовність сюжету, передаючи інтонацію, пряму мову дійових осіб,
- розуміти моральний зміст подій;
- спостерігати, міркувати, робити висновки;
- давати чіткі відповіді на запитання.
Дидактичні ігри: «Скажи комплімент», «Добре слово», «Моя матуся», «Оціни вчинок», «Чарівний стілець», «Подаруй ласкавинку», «Що було б, якби ...?» , «Що робить мама?», «Скажи пестливо»,  «Додай слово», «Весняні бажання», «Так чи не так?», «Відгадай за описом» «Договори слівце»,  «Склади розповідь», «Розкажи про маму», «Намалюй» мамин портрет» ;
   Обговорення ситуацій на моральну тему «Вчини правильно».
НАМИСТО З ЧОТИРМА ПРОМЕНЯМИ
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
2 Виховувати турботливе ставлення до своїх рідних і близьких, бажання зробити їх щасливими.
Вчити дітей робити правильний моральний вибір. - найрідніші люди -  це мама, тато, бабуся і дідусь;
- їх потрібно любити, поважати;
- їм потрібно допомагати, співчувати, якщо у когось, якісь неприємності;
- з розумінням ставитись до негараздів, які можуть трапитись в родині і намагатись порадувати своїх рідних.
- помічати, якщо хтось захворів, чи  у когось з рідних поганий настрій;
- співчувати своїм рідним;
- виявляти турботу про рідних;
- робити правильний моральний вибір. Обігрування ситуації «Захворіла бабуся»;
Дидактичні гри:«Оціни вчинок»,
«Добре, чи погано?», «Продовж розповідь».
НАРОДИВСЯ БРАТИК
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
3 Виховувати любов до молодших братиків і сестричок у сім’ї, негативне ставлення до заздрощів.
Формувати розуміння того, що незалежно від кількості дітей в родині, мама однаково всіх любить  і однаково всім дарує тепло свого серця. - менших діток в родині потрібно любити та про них піклуватися;
- батьки однаково люблять усіх діток і молодших і старших та турбуються про всіх однаково;
- заздрість – це погана риса. - з розумінням ставитися до турботи батьків про менших братиків та сестричок і допомагати їм у цьому;
- долати почуття заздрощів. «Оціни ситуацію»,
«Продовж   розповідь»,
«Склади схожу модель ситуації».
СИВА ВОЛОСИНКА
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
4. Виховувати у малят вміння цінувати своїх близьких, рідних, а саме матір; виявляти турботу про них, намагаючись радувати їх, не засмучувати своєю поведінкою; розвивати увагу, пам’ять, мислення, інтерес до сімейних традицій, правил; розширити  уявлення малят про родину, особливості стосунків у сім’ї; учити малюків цінувати своїх близьких, дбати про них, помічати їхній фізичний стан (бадьорий, утомлений, хворобливий) та настрій (радісний, засмучений, роздратований). - Треба цінувати своїх близьких, рідних, а саме матір;
- виявляти турботу про них, намагаючись радувати їх;
- не засмучувати своєю поведінкою. - називати своє місце в родині;
- виявляти інтерес до сімейних традицій;
- любити і поважати рідних, слухати своїх батьків Бесіда: «Як я допомагаю мамі та татові удома»;
Дидактична гра «Що потрібно для роботи»;
Дидактична вправа: «Гарні та погані вчинки».
ПО ВОЛОСИНЦІ
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
5 Виховувати любов і повагу до свої рідних, бажання радувати їх добрими вчинками, допомагати їм; розвивати комунікативно-мовленневі здібності, логічне мислення пам'ять. Вчити дітей розуміти свої помилки, аналізувати їх та виправляти. Уточняти знання дітей про те кого називають «лінивим» а кого «працьовитим». Закріплювати вміння висловлювати своє ставлення до героїв казки.
- Знати членів своєї сім’ї та  родини, піклуватися про них та допомагати їм;
- значення слів «лінивий», «працьовитий». - Називати членів сім’ї та родини;
- цінувати своїх рідних, допомагати їм.
Дидактичні ігри: «Що кому потрібно для роботи?», «Що спочатку, а що потім?»;
ТРВЗ «Коли я виросту я завжди буду…»;
Пальчиковий театр «Моя сім’я»;
СХД  «Я росту помічником своїм батькам».
ПРАВДА БУВАЄ ГІРША ЗА НЕПРАВДУ
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
6 Вчити уважно слухати зміст казки, розуміти прочитане, робити висновки, емоційно усвідомлювати свою поведінку, висловлювати своє ставлення до вчинків своїх та вчинків інших людей, формувати уявлення про моральні норми відносин між людьми, почуття відповідальності, турботи, сорому, обов’язку.

- Потрібно піклуватися про членів своєї родини, виконувати прохання швидко, відразу, як попросять. - Вміти поступатися власними бажаннями на користь близьких та інших людей, вибирати між «хочу» і «треба» на користь останнього, долаючи миттєві бажання, завжди говорити «дякую». Дидактичні ігри та вправи: «Назви добрий вчинок», «Оціни вчинок», «Додай слово», «Скажи навпаки», «Добре чи погано?»
Творче завдання «Добре серце» (чим ми можемо допомогти людям).
СКЛЯНКА ВОДИ
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
7 Виховувати у дітей основи культури поведінки та спілкування, зокрема зі своїми родичами, виховувати чемність, толерантність, готовність прийти на допомогу; вихованість; вчити дітей цінувати своїх рідних, турбуватися про них та виявляти чуйність до них,  відчувати радість від спілкування з близькими людьми. - Потрібно допомагати батькам і рідним. - Надавати допомогу тому , хто її потребує. Прислів’я: «Добре діло твори сміло»;
Фізична гра: « Вчини вірно»;
Бесіда: «Я люблю свою родину»;
Перегляд картин та ілюстрацій на тему: « Моя сім'я» ;
Настільний театр: « Захворів дідусь».
КОМІРЧИНА ДЛЯ ДІДУСЯ
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
8 Виховувати любов до рідних, милосердя, доброту, справедливість, повагу до людей похилого віку. Розвивати у дітей вміння розуміти поняття чесність, сором за провину. - Обов’язки батьків та дітей, відповідно ставитися до них. - Вміти доводити свою думку, поважати  дорослих, шанобливо ставитися до людей;
- відчувати найтонші душевні порухи матері й батька, виявляти пошану і турботу Вчити Заповідь Божу «Шануй батька свого і матір свою, щоб ти довго прожив на землі.
- Вчити народні приказки та прислів’я:
«На сонці тепло, а біля матері добре»,
«У дитини заболить пальчик, а у мами серце»,
«Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько»,
«Материний гнів, як весняний сніг: рясно впаде, та скоро розтане».
А СЕРЦЕ ТОБІ НІЧОГО НЕ НАКАЗАЛО?
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
9 Виховувати добре, співчутливе ставлення до рідних, вияв жалості, доброзичливості,   великодушності,  шляхетності,   м’якосердість, порядність. Розвивати  увагу, пам'ять, спостережливість.  Формувати бажання допомогти, робити добро, не очікуючи за це жодної винагороди.  Спонукати до добрих вчинків,  до готовності надати допомогу тому, хто її потребує. - Потрібно співчувати своїм рідним та близьким;
- потрібно виявляти турботу, якщо хтось з батьків захворів. - Виявляти співчутливе ставлення до рідних:
- проявляти  доброзичливість,  великодушність,  шляхетності,   м’якосердечністьі, порядність. Вирішення проблемних ситуацій з теми;
Вивчити «Сім діл милосердя»;
Дидактична вправа «Скажи навпаки»,«Назви одним словом»;
Дидактична гра «Квітка доброти»;
СХД «Добрий вчинок»;
Творча гра  «Добре сонце»;
Бесіда: «Що означає щаслива родина?»;
Прислівя:  «Шануй батька,  неньку – буде тобі скрізь гладенько».
ІМЕНИННИЙ ОБІД
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
10 Виховувати любов та повагу до членів своєї родини, доброзичливість, бережливе, турботливе ставлення до старших членів родини, нетерпимість   до болю інших, бажання  зробити приємне  для інших;  розвивати самосвідомість дітей, інтерес до життя близьких людей,  дружні взаємини; вчити дітей бути морально витриманими, справедливими. - Потрібно бути морально витриманими, справедливими - Самостійно застосовувати життєвий досвід під час вирішення різних проблем. Обговорення питання «Що означає щаслива родина?»;
Дидактична вправа «Як виявити любов до рідних людей?»;
Творче завдання «Зірки любові»;
Розв’язання логічних задач типу: «ЧОМУ…?»
ТРВЗ – переставити місцями героїв твору;
ТРВЗ – уявити себе на місці героя;
Прислів’я: «Від теплого слова і лід розмерзає».
БАБУСИН БОРЩ
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
11 Виховувати любов та шанобливе ставлення до членів своєї сім'ї, родини,    інтерес до життя рідних та спільних родинних свят, зацікавленість своїм родоводом, доброзичливість, милосердя, співчуття, чуйність;  розвивати  самосвідомість дітей, інтерес до життя  близьких людей, граматично правильне мовлення, увагу, зосередженість, творчу уяву. - Потрібно турбуватися про когось, перейматися проблемами інших і виявляти бажання їм допомогти. - Класифікувати родичів за віком;
- дотримуватись правил співжиття в родині. Розгляд картин, ілюстрацій;
Обмін думками: «Мої найближчі люди»;
Вирішення проблемних ситуацій з теми;
СХД: «Сонечко з променями любові»;
Дидактична  гра «Чарівна паличка»;
ТРВЗ – передати зміст казки за допомогою міміки.

IV РОЗДІЛ
ПРЕДМЕТНО-ПРАКТИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ДОШКІЛЬНИКА

ЛЕДАЧА ПОДУШКА
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
1 Виховувати любов до праці, акуратність, прищеплювати навички самообслуговування, виховувати інтерес до слухання художньго твору; вчити дітей слухати і розуміти   зміст художнього твору; зв’язно і послідовно викладати свою думку, чітко відповідати на запитання; свідомо аналізувати поведінку героїв художнього твору. - Погано бути ледарем;
- потрібно володіти навичками самообслуговування. - Чітко відповідати на запитання, за змістом оповідання;
-  зв’язно і послідовно викладати свою думку, розуміти слова: прокидатися, ледачий, добряче вибити;
- володіти навиками самообслуговування.
- правильно оцінювати поведінку героїв;
- застосовувати набуті знання в уявних ігрових та життєвих ситуаціях.
Дидактична гра  «Що кому потрібно для роботи»;
Дидактичні вправи:
- «Буває-не буває»,
- «Опиши свою подушку»,
- «Коли це буває»,
«Що для чого потрібно»
(Подушка, щоб спати, …);
Творча робота «Моя улюблена подушка»;
Прислів’я про працю:
«Маленька праця краща за маленьке безділля», «Бджола мала, та й та працює»,
«Зробив діло, гуляй сміло», «Без труда нема плода».Проблемні запитання:
«Як ти думаєш, хто ледачіший – Яринка чи подушка?»,
«Коли краще вибивати подушку на подвір’ї».

ТА Й ПОКЛАЛА КЛАДОЧКУ
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
2 Виховувати працьовитість, почуття відповідальності, турботливе ставлення до інших, шанобливе ставлення до своєї сім’ї, родини; закріпити знання про спосіб життя комах; вчити досягати мети, долаючи перешкоди.
- Потрібно мати почуття відповідальності;
- потрібно бути працьовитим;
- потрібно вміти долати труднощі. - долати труднощі;
- піклуватися про своїх рідних. Обмін думками: «За що я люблю маму»;
Розгляд ілюстрацій «Комахи»;
Дидактична гра«Чарівна паличка»,
Дидактична гра«Як я допомагаю своїм рідним»;
СХД «Мурашки будують житло»;
Сюжетно – рольова гра
 «Сімя ».

ПРАВА Й ЛІВА РУКА

№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
3 Вчити уважно слухати зміст казки, розуміти прочитане, робити логічні висновки; формувати сприйняття й осмислення таких моральних категорій як трудолюбивість, взаємодопомога; вчити розуміти переносне значення, що руки можуть розмовляти. - Знати, що лінь і неробство це погана риса характеру. - В будь-який момент бути готовим допомогти не тільки своїй правій руці але і людині коли вона цього потребує. Дидактичні ігри та вправи: «Що робили ми не скажем, що робили ми покажем», «Що потрібно для роботи?», « Ліва чи права?», «Скажи пестливо»;
Пальчикова гімнастика «Оцей пальчик хоче спати»;
Виставка дитячих робіт «Нашими руками».

ВТРАЧЕНИЙ ДЕНЬ
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
4 Виховувати бажання працювати, трудитись на благо оточуючих, доброту і чуйність,викликати бажання наслідувати добрі справи однолітків, виховувати повагу до вчинків оточуючих; розвивати зв’язне мовлення, вміння висловлювати свою думку, увагу, фантазію та уяву, пам'ять, логічне мислення; навчати уявляти те, про що йдеться у творі,який прослуховується, вчити давати характеристику головним дійовим особам, робити висновки щодо прочитаного, навчати розрізняти позитивні і негативні вчинки, мотивувати дітей допомагати іншим, навчати вирізняти особливості характеру та поведінки героїв у казці.
- Потрібно  допомагати один одному;
- людям потрібно працювати, а не проводити час безцільно байдикуючи.
- Слухати й розуміти усне мовлення;
- фіксувати початок та кінець оповіді;
-  усвідомлювати елементи фактичного змісту (хто, де, коли, як),логічні зв'язки між ними;
- уявляти те, про що йдеться у творі, який прослуховується;
-  співпереживати з дійовими особами. Мовні вправи: «Словесний портрет», «Три картинки», «Опиши, а ми відгадаємо»,
«Назви одним словом»;
Дидактичні ігри: «Ланцюжок», «Добре – погано», «Упіймай слово».

ПРОТОПТАЛИ СТЕЖКУ
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
5 Виховувати у малят прагнення бути вмілим, працьовитим, викликати у дітей задоволення від своєї практичної спроможності, підтримувати прагнення самостійності і розвивати у дітей пам'ять, мислення, увагу, кмітливість, формувати у малят небайдуже ставлення до літніх людей, бажання прийти на допомогу стареньким людям; уточнити і закріпити поняття працелюбність.
- Потрібно бути чуйним, доброзичливим, працелюбивим. - Дотримуватись моральних норм і правил;
- самостійно знаходити доступні шляхи розв'язання нескладних проблемних ситуацій. Дидактична гра «Що потрібно для роботи?»,
 Дидактична вправа «Добре-погано?»;
 Бесіда: «А як би ти вчинив?».
ХЛІБ – ТО ПРАЦЯ ЛЮДСЬКА
№за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
6 Виховувати бережливе ставлення до хліба, повагу до людей, які його вирощують; дати дітям знання про значення хліба в житті людей, про складний шлях його виготовлення; формувати уявлення про працю людей, причетних до процесу виготовлення хліба; вчити відповідати на запитання за змістом твору, висловлювати свої думки, давати оцінку вчинкам героїв, подіям; збагачувати словник дітей назвами професій дорослих: хлібороб, пекар, комбайнер, мельник та назвами знарядь праці: плуг, сіялка, ціп, серп,  коса, елеватор; учити аналізувати прислів’я та приказки про хліб; розвивати пізнавальний інтерес.
- Потрібно поважати людську працю;
- як потрібно шанувати хліб;
- які види професій задіяні у виготовлені хліба;
- чому гостей зустрічають хлібом-сіллю;
- як ми повинні ставитись до хліба. - Шанувати працю хліборобів;
- бережно відноситись до хліба;
- визначати, що кому потрібно для роботи.
Бесіда за змістом оповідання.
Дидактичні ігри: «Що спечено з борошна, а що зварено?», «Минуле й сучасне», «Яка професія?»;
Вивчення вірша П.Воронька «Пахне хліб»;
Вивчення прислів’я:
«Хліб – усьому голова»,
«Багато снігу – багато хліба», «Не кожух гріє, а хліб», «Хліб – це мир, любов, життя», «Хліб це наша радість!», «Коли хліб на возі, немає біди в дорозі», «Земля – годівниця аж парує, та хліб людям дарує».

ТІ САМІ СЛОВА
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
7. Виховувати працелюбність, повагу до праці дорослих, бажання їм допомагати; розвивати спостережливість творчу уяву, вміння знаходити прекрасне в природі та стосунках між людьми; вчити передавати опис прекрасного на словах та в образотворчій роботі.
- Дорослим потрібно допомагати;
- добре слово спонукає робити добрі справи.
- Надавати посильну допомогу дорослим;
- з повагою ставитись до старших та однолітків;
  - бачити прекрасне в оточуючому середовищі, передавати свої враження словами та у малюнках. Бесіда: «Що ви відчуваєте, коли до вас ввічливо звертаються?»;
Прислівя «Від теплого слова і лід розмерзає»;
Дидактична гра «Передай ввічливе слово»,
Дидактична гра «Квітка доброти»;
Творче завдання «Привітай людей».
МОЯ МАМА ПАХНЕ ХЛІБОМ
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
8 Виховувати любов та повагу до праці дорослих і однолітків, бажання  працювати, працелюбність,  бажання допомагати іншим, виховувати повагу до людей різних професій і бережливість до результатів праці дорослих,  виховувати пізнавальний інтерес до вивчення; розвивати увагу, пам'ять, логічне мислення, навички монологічного мовлення, навички діалогічного мовлення, творчу фантазію та уяву, вміння висловлювати свою думку; формувати в дітей уявлення про працю як першооснову життя людини; допомогти усвідомити, що праця робить людину відповідальною, дисциплінованою, закріпити знання про основні ознаки професії лікаря та пекаря ,їх особливості, навчати уявляти те, про що йдеться у творі,який прослуховується, вчити давати характеристику головним дійовим особам, робити висновки щодо прочитаного.
- Які є професії дорослих;
- особливості професії хлібороба;
- важливість професії хлібороба;
- потрібно поважати працю дорослих;
- всі професії важливі. - Слухати й розуміти усне мовлення; фіксувати початок та кінець оповіді;
- усвідомлювати елементи фактичного змісту (хто, де, коли, як);
встановлювати, логічні зв'язки між ними;
- уявляти те, про що йдеться у творі, який прослуховується;
- співпереживати з дійовими особами.
- визначати професії та їх особливості. Мовні вправи: «Не помилися»,  «Що відбувається, якщо..?»,  «Відгадай слово»,  «Опиши, а ми відгадаємо», «Розкажи про хліб»;
Дидактичні ігри: «Відгадай професію за дією»,  «Зіпсований телефон», «Назви одним словом», «Ланцюжок»;
Бесіда: « Яка професія важливіша?», «Хто як допомагає людям?».

КОМУ Ж  ІТИ ПО ДРОВА?
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
9. Виховувати працелюбність, любов та співчуття до матері, бажання допомагати ближнім; вчити аналізувати свої вчинки, переймати позитивні приклади поведінки - Мамі потрібно завжди допомагати;
- важливо зразу ж відгукнутися на прохання дорослого про допомогу. - Надавати дорослим посильну допомогу;
- самостійно запропонувати свою допомогу старшим.
- Бесіда: «Як ви допомагаєте своїм батькам?»;
- Дидактична гра «Добрі та погані вчинки»,
- Дидактична вправа «Продовж  речення»;
- Розв’язання проблемних ситуацій «Як ти би вчинив?»;
- вірша Н. Забіли. «Мамині помічники».
-

СОРОМНО ПЕРЕД СОЛОВЕЙКОМ
№ за/п Мета Що діти мають знати Що діти мають вміти Форми роботи
10. Виховувати позитивне ставлення до природи, естетичний смак, любов до прекрасного; закріпити правила поведінки в природі. розвивати бажання примножувати і берегти її.
- Моральні норми поведінки в оточуючому середовищі.
- під час прогулянок, якщо насмітили,  потрібно за собою прибирати;
- природу потрібно берегти і примножувати. - Дотримуватись моральних норм поведінки в природі.
- не залишатись байдужими, якщо хтось порушує моральні норми поведінки в природі.
Бесіда: «Що дарує нам природа»;
Розгляд ілюстрації за темою твору;
Дидактичні ігри: «Що добре для природи, а що ні», «Світ природи»;
Милування в природі;
Заучування вірша «Будь природі другом»;
Художня праця

Засідання клубу молодих батьків.
Тема: «Батьківська любов. Яка вона?»

Тема: «Батьківська любов. Яка вона?»

План
1. Виступ педагога : «Щаслива сім’я – найбільша цінність та запорука успішного виховання дитини»
2. Практикум для батьків:
Самоаналіз «Типи батьківської любові»;
Вправа «Образ моєї дитини»;
Гра «Визначте, які батьки були у героїв казки?»
Інтерактивна вправа ” Коло думок ”.

Хід заходу

1.Педагог. Справедливим у народній педагогіці є вислів: «Живемо не батьками, помремо не людьми». У ньому сильно і лаконічно виражається природність і необхідність для людини батьківства й материнства. Історія людського суспільства поклала на батьків головну відповідальність за виховання своїх дітей, за організацію життя родини, коронувавши їх як найперших і незамінних вихователів у житті кожної людини. «Виховує, звичайно, сім'я в цілому, - зазначав В. О. Сухомлинський, - її загальний дух, культура людських стосунків. Але хто творить цей дух, цю культуру? Звичайно ж, батьки. Без батьківської мудрості нема виховуючої сили сім'ї. Батьківська мудрість стає духовним надбанням дітей.Сімейні стосунки, побудовані на громадянському обов'язку, відповідальності, мудрій любові і вимогливості батька й матері, самі стають величезною виховуючою силою. Але ця сила йде від батьків, у них - її коріння і джерело»
Також він додає, що могутньою силою вона стає тільки тоді, коли батько і мати бачать високе призначення і мету свого життя, живуть в ім’я високих цілей, що звеличують їх в очах дитини. Спираючись на багатовіковий досвід народного виховання, вчений розглядає родинно-сімейну педагогіку як копітку працю, майстерність і творчість. За глибоким переконанням В. Сухомлинського, розвиток особистості залежить насамперед від того, якими людьми постають перед дитиною мати і батько, як пізнаються людські стосунки і суспільне оточення на прикладі батьків. Як вже зазначалось, особливу увагу педагог приділяв сприятливому сімейному мікроклімату. «У хорошій сім’ї, відзначав Василь Олександрович, де батько й мати живуть у злагоді, де панують тонкі відносини чутливості до слова до думки і почуття, до погляду і найменшого відтінку настрою, у відносинах добра, злагоди, взаємної допомоги і підтримки, духовної єдності й щирості, довір’я, і взаємної поваги батьків, - перед дитиною розкривається все те, на чому утверджується її віра в людську красу, її душевний спокій, рівновага». Педагог вважав, що у сім’ї має панувати культ Матері і Батька, культ Дідуся і Бабусі, називаючи так атмосферу поваги, сердечної чуйності до великої материнської і батьківської праці.
Основою батьківського впливу В. Сухомлинський вважав самовіддану і безумовну любов до дітей. « Людину, - писав він, - ми творимо любов’ю – любов’ю батька до матері і матері до батька, любов’ю батька і матері до людей, глибокою вірою в красу і гідність людини».
Рідна мати - перший педагог, від якого розпочався родовід вихователів та й самого виховання, і її ніким замінити не можна.Світле благородство й велика любов матері до дітей формує її авторитет, а водночас і силу виховного впливу. Однак в любові до дітей, як справедливо нагадує народна мудрість, треба мати почуття міри, ніколи не впадати в нерозумну, сліпу любов, яка спотворює виховання, калічить дитину. А такі випадки в сучасній практиці родинного виховання, на жаль, не поодинокі.
Деякі батьки прагнуть будь-якою ціною створити дитині, особливо одній, безтурботне, безхмарне життя. Вже з пелюшок обкладають дитину безліччю іграшок, потурають її примхам, відгороджують від турбот і праці, віддають усе найкраще. І все це робиться під приводом любові до дітей. Такі явища в домашньому вихованні нічим виправдати не можна.
Не мають рації й ті батьки, які вважають любляче ставлення до дітейслабістю вихователя, а на перше місце ставлять суворість, покарання. Такий орієнтир батька чи матері відчужує дітей, робить їх відлюдкуватими, потайливими і навіть жорстокими.
Розумно люблять своїх дітей ті батьки, які ніжність не доводять до розпещеності, піклування -  допотурання примхам, а вимогливість поєднують з повагою  -  до особистості дитини.
Народна педагогіка наголошує на великому значенні батьківського авторитету в родинному вихованні. Чим вищий авторитет батьків в очах дитини, тим сильніше вони впливають на формування її поведінки. Слова батька і матері стають для неї законом. Авторитет батьків визначається взаєминами між батьком і матір'ю, їхнім ставленням один до одного, вмінням користуватися батьківською владою і додержувати єдності у вимогах до дітей, громадським обличчям батьків, прагненнями, ставленням до дітей, усіх членів родини і до людей взагалі. Та й повторюють діти своїх батьків насамперед у меті, прагненнях і ставленні до людей («Що робить батько, те й його дитятко», «Як батьки ставляться до своїх дітей, так і діти ставляться до своїх батьків»).
Діти поважають батьків вимогливих і справедливих, чуйних і уважних до дитячих потреб і запитів, тактовних і витриманих, послідовнихініціативних в організації різних корисних справ, як дитячих, так і родинних та громадських.

Практикум для батьків

Самоаналіз.
Педагог звертає увагу  батьків на  велике значення створення належних умов для виховання та розвитку дітей звертаючись до  висловлювання        В.О. Сухомлинського, який зазначав: «Дитинство, дитячий світ – це світ особливий. Діти живуть своїми уявленнями про добро та зло, про гарне та погане, у них свої критерії краси, у них свій вимір часу: в дитинстві  день здається роком, а рік – вічністю. Щоб мати доступ у цей казковий палац,  ви повинні  уміти перевтілитися,  стати якоюсь мірою дитиною – тільки за цієї умови вам буде доступна мудра влада над людиною – дитиною».
     Батькам пропонується:
- прочитати текст«Стиль батьківського виховання», виділивши фломастером ті поради, пункти, які вони використовують удома та які дають позитивні результати;
- батьки  аргументують свою позицію  щодо   стилю виховання власних дітей.
- інформація узагальнюється і  складається  загальна модель  батьківської любові.

Педагог. На думку В.О.Сухомлинського, в ранньому дитинстві людина повинна пройти велику школу тонких, сердечних, людяних взаємин. Ці взаємини - найголовніше моральне багатство сім'ї. «Моїм непорушним педагогічним переконанням є істина: чуйність і лагідність - та духовна сила, яка здатна вберегти дитяче серце від огрубіння, жорстокості і байдужості, від безсердечного-тупого ставлення до всього доброго і світлого в житті, насамперед до сердечного, теплого слова», - писав він. Головне завдання батьків -  не заважати дітям бути чуйними, допомогти зберегти свою доброту,  чуйність, милосердя . Якою ж  Ви бачите свою  дитину?

Вправа «Образ моєї дитини»

Хід вправи:

Демонстрація слайдів (фотографій, ілюстрацій) із зображенням дітей.
Після показу кожного слайда батьки мають на власних аркушах написати асоціації – прикметники, які одразу ж приходять їм на думку.
Після показу всіх слайдів проводиться обговорення : кожен з батьків по черзі називає по-одному прикметнику із власних записів.
Педагог записує всі прикметники на великому аркуші паперу, прикріпленому на  дошці. Після цього він усно підсумовує названі характеристики, розподіляючи їх на тематичні групи: поведінкові, характерологічні, емоційні, тощо.
Педагог пропонує батькам відповідно до даних груп оцінити та описати свою дитину. Результати  цієї роботи можуть бути оприлюднені лише за власним бажанням батьків. Аркуші залишаються у батьків для їхніх роздумів.

Педагог. Важливим моментом у налагодженні сімейних стосунків є розуміння дорослими того, що права та обов'язки дітей та батьків у сім'ї взаємно доповнюють одне одного, але не співпадають. Ось чому мама та батько мають обережно і тактовно користуватися своїм авторитетом, поступово переходячи від прямого впливу на дитину до формування у неї з її дорослішанням дедалі більшої незалежності і самостійності. Авторитет полягає в тому, що він не вимагає ніяких доказів, як цінність видима дитячим оком.
В.О.Сухомлинський виділив вісім видів авторитету. Розглянемо деякі з них:
Авторитет сили - породжує дитячий страх і обман, в той же час виховує у дитини жорстокість.
Авторитет відстані - щоб діти були слухняними, треба подалі від них триматись, виступати у вигляді керівника і підлеглого.
Авторитет педантизму - слово батьків - святиня, стає законом. Якщо тато сказав, що завтра буде дощ, а дощу нема - завтра не можна гуляти.
Авторитет резонерства - садять дитину навпроти себе і починають повчати довго і нудно.
Авторитет любові - якщо дитина не слухається, у неї запитують: «Значить тата не любиш?» Вдивляються в дитячі очі, шукають там любові і ніжності. Діти дуже швидко помічають, що тата і маму можна обманути, тільки робити це потрібно з ніжним виразом на обличчі. Егоїзм і егоїст забезпечені. Причому такі діти нещирі і брехливі.
Авторитет доброти - дитяча слухняність досягається через дитячу любов, але вона викликається поступливістю і добротою батьків. Тато і мама все дозволяють заради того, щоб не було конфліктів, щоб був мир. Дуже швидко діти просто керують батьками.
Авторитет підкупу - коли слухняність купляється подарунками і обіцянками. Давайте на прикладах казкових сюжетів спробуємо  визначити тип спілкування у сім'ї, обґрунтовуючи свою думку.

Гра «Визначте, які батьки були у героїв казки?»

Хід гри

Батьки поділяються на групи. Ведучий роздає кожній групі по смужці, на якій вказано певний тип батьківства та пропонує згадати казкові сюжети, в яких домінує саме цей тип спілкування між батьками й дітьми.
Наприклад:  Казка «Івасик-Телесик» - люблячі, турботливі, чуйні до потреб дитини. Тип авторитетний.
Тексти для смужок:
Авторитарний тип:
Цінують покірливість і над усе ставлять власний авторитет.
Мають тенденції до суворого дотримання дисципліни.
Обмежують ступінь вибору дітей.
Ліберальний тип:
Мають незначний контроль над поведінкою дитини, іноді спостерігається повна  його відсутність;
Надають дітям багато волі, завжди беруть до уваги логіку і розсудливість.
Авторитетний тип:
Батьки проявляють надмірну  турботу.
Чуйні до потреб дитини, більше  покладаються  на  заохочення,ніж на покарання.
Педагог.Засвоєні в дитинстві норми співжиття становлять підґрунтя особистісної поведінки людини та її стосунків з іншими. Отже первинна соціалізація в первинному колі залишає слід на все життя. Якщо ж діти не отримують правильних орієнтирів, не привчаються турбуватися про інших, зокрема про своїх батьків, які дали їм життя, викохали і випестили, тоді виникає ще одна педагогічна проблема сім'ї - байдужість дітей до своїх батьків.

Інтерактивна вправа «Коло думок».

1. Батьки об'єднуються в три групи,  отримують різнокольорові паперові сердечка. Педагог  пропонує  учасникам на сердечках закінчити речення: “ Я добрий батько, тому що...” ( по одній відповіді на сердечку) і передати її іншій групі по колу.
2. Групи, які отримують сердечка з висловлюваннями іншої групи, дописують свою пропозицію, не повторюючи думки попередньої.
3. Педагог  збирає паперові сердечка та формує колаж «Батьківська любов. Яка вона?».

Педагог.
Отже, шановні батьки, любов до дітей має бути розумною, духовність справжньою, доброта не безмежною, тоді засіяні вами зерна заколосяться вдячністю.   Пам'ятайте, що дитина - це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплі води відбивається сонце, так і в дітях відображається духовне багатство мами й тата.
Робіть усе, щоб дитинство й майбутнє ваших дітей було прекрасним. Любові та взаєморозуміння, успіхів, щастя вам і вашим дітям!  І нехай подолати труднощі у вихованні дітей, вирішити найскладніші питання в нелегких ситуаціях вам допоможуть мудрі і добрі ідеї великого педагога і Людини - Василя Олександровича Сухомлинського.










Батьківські збори

«Сім’я – головний творець  дитячих душ»
( із досвіду використання спадщини В.О.Сухомлинського )

Мета: ознайомити батьків з видатним українським педагогом В.О.Сухомлинським; запропонувати батькам поради щодо виховання дітей; вирішити  ряд педагогічних завдань, що стосуються даної  теми.

Зміст батьківських зборів

І.  Організаційна частина
ІІ. Основна частина
1. Повідомлення про видатного українського педагога В.О.Сухомлинського.
2. Основні поради виховання.
3. Розгляд педагогічної ситуації (уривок із книги В.О.Сухомлинського«Сто порад учителеві»).
4. Тренінг для батьків.
5. Тест «Чи хороші ви батьки?»
ІІІ.  Підсумок зборів
1. Інтерактивна вправа «Від думки до думки».
2. Побажання батькам.
3.
Хід зборів

І.   Організаційна частина
     Повідомлення про тему та питання зборів
ІІ. Основна частина

Повідомлення про видатного українського
педагога В.О.Сухомлинського

Василь Олександрович Сухомлинський (1918-1970) - засновник новаторської педагогіки, письменник, з 1957 р. член - кореспондент АПН РРФСР, заслужений учитель України з 1958 р., Герой Соціалістичної Праці з 1968 р. Народився в с. Василівка Кіровоградської області в родині селянина - бідняка. В 1938 р. заочно закінчив Полтавський педагогічний інститут. Працював учителем української мови та літератури, завучем, директором школи, з 1948 р. і до останніх років життя керував Павлиською середньою школою в Кіровоградській області.
Василь Сухомлинський успішно поєднував практичну роботу в школі з науковою діяльністю. Він - автор багатьох монографій, методичних посібників і статей, у яких викладено новаторські погляди на зміст, форми і методи виховання, навчання рідної мови.
Водночас В.О.Сухомлинського все життя хвилювали й проблеми сімейного виховання, батьківської педагогіки, тієї найменшої соціальної клітинки, де закладаються основи особистості, формуються характер молодої людини, моральні почуття, поведінка, громадянська зрілість..В.О.Сухомлинський був переконаний у тому, що успіху у вихованні поколінь можна досягти тільки спільними зусиллями сім'ї, школи і громадськості.
В.О.Сухомлинський твердив, що зміцнення сім'ї, удосконалення родинного виховання - одна з найважливіших соціальних проблем, від розв'язання якої залежатиме майбутнє нашого суспільства, моральне обличчя молоді.

3. Основні поради виховання.

«Сім’я в нашому суспільстві – говорив В.О.Сухомлинський, - це первинний осередок багатогранних людських відносин – господарських, моральних, духовних, психологічних, естетичних. І звичайно, виховних».
Послухайте будь-ласка основні 10 правил виховання дітей.

1. Ніколи не беріться за виховання в поганому настрої.
Виховання дітей - це одне з самих прекрасних занять людини і його, безперечно, повинні супроводжувати хороший настрій, спокій, схильність до спілкування.

2. Ясно визначте, чого ви хочете від дитини (і поясніть їй це), а також дізнайтесь, що вона сама думає з цього приводу.

3. Надавайте дитині самостійність. Виховуйте, але не контролюйте кожен крок.

4. Не підказуйте готового рішення, а показуйте можливі шляхи до нього і час від часу розбирайте з дитиною його правильні й хибні кроки на шляху до мети.

5. Не пропустіть того часу, коли досягнуто перший успіх.

Ніколи не чекайте особливого випадку хвалити дитину за кожен вдалий крок. Дуже важливо хвалити не взагалі, а конкретно. Не «ти в мене молодець», а обов'язково «ти поступив добре, тому що...», і обов'язково дайте відчути свій настрій - у даному випадку це радість успіху дитини.
6. Зробити своєчасно їй зауваження. Відразу дати оцінку вчинку і зробити паузу - дати усвідомити почуте. Будь-яке зауваження потрібно робити відразу після помилки.
7. Оцінювати вчинок, а не особистість!
На жаль, якраз у цьому пункті закладена найпоширеніша батьківська помилка. «Ти - поганий» (оцінка особистості) звучить замість більш вдалого в цій ситуації «ти вчинив погано» (оцінка вчинку). І необхідно конкретно пояснити, у чому, власне, помилка, чому в даному випадку дитина вчинила неправильно.
8. Після зауваження обов'язково доторкніться до дитини і тим самим дайте відчути, що співчуваєте її помилці, вірите в неї, що ви хорошої думки про неї, не дивлячись на помилки.
9. Виховання повинно бути поетапним.
10. Виховання повинно бути жорстким, але добрим.

У цьому і полягає суть своєчасності виховання. Не потрібно мучитися хибним вибором - який спосіб виховання кращий: жорстокість або доброта, авторитарність або лібералізм - і те, і інше рівно віддалене від суті ефективного сучасного виховання дітей у сім'ї. Усе добре в свій час, і потрібно вміти застосувати різні методи у відповідності з конкретною ситуацією. Тоді й виховання буде своєчасним.
Отже, шановні батьки, головне-добитися того, щоб і батько, і мати, як вихователі своїх дітей, виступали в єдності.

3. Розгляд педагогічної ситуації (уривок із книги В.О.Сухомлинського   «Сто порад учителеві»).

В.О. Сухомлинський у книзі  «Сто порад учителеві» писав: «Ми повинні турбуватися, щоб у матері й батька було єдине уявлення про те, кого вони разом із школою виховують, а звідси і про єдність їх вимог, передусім — до самих себе. Добитися того, щоб батько і мати, як вихователі, виступали в єдності - це означає навчити мудрості материнської і батьківської любові, гармонії доброти і суворості, ласки і вимогливості. З великим тактом, не доторкаючись до особистого, часто болісного, ми прагнемо запобігти помилкам батьків у цій найтоншій сфері духовного життя. Там, де немає мудрості батьківської педагогіки, любов матері й батька калічать дітей».

Питання для обговорення

1. Чи погоджуєтеся ви з даною точкою зору?
2. Як ви думаєте, що таке батьківський обов'язок?
3. Оцініть традиційні взаємини у вашій сім'ї, стосунки між дорослими і дітьми.(Виступи батьків).

4. Тренінг для батьків.

Хід тренінгу

Сім'я - це декілька людей різного віку,  з різними характерами. Отут і починається маса проблем, пов'язаних із розумінням один одного. Батьки думають про те, як слід виховувати свою дитину, а дитина думає про те, як би зробити так, щоб тебе розуміли батьки. Багато неприємностей, роздратування і навіть горя виникає в сім'ї, якщо немає взаєморозуміння між батьками і дітьми.
Батьки поділяються на групи по 5-6 осіб.

1 етап тренінгу.
Завдвння для батьків: сформулюйте основні правила сімейного виховання, запишіть чіткі та конкретні положення, якими повинні керуватися батьки, бабусі та дідусі, а також інші родичі, що беруть участь у вихованні дитини в сім'ї.
Правила тренінгу: кожен із батьків, який бере участь у тренінгу, має право вносити свої пропозиції, аргументуючи їхню необхідність, наводячи приклади зі  «своєї практики» тощо. Але будь-яке рішення приймається спільним голосуванням. Той, чиїх пропозицій буде прийнято найбільше, оголошується  «головним фахівцем із сімейного виховання»

2 етап тренінгу.
Вислуховуються представники кожної із груп і складають спільний список правил, до якого входять положення, що зустрілися в пропозиціях кожної групи.

3 етап тренінгу.
Питання для обговорення «Що дала нам робота над цим питанням?»

5. Тест «Чи хороші ви батьки?»

(Перша цифра після  кожного запитання відповідає ствердженню «так», друга - запереченню «ні», третя означає -«інод»
1. Чи дає вам підстави для хвилювання стан здоров'я та фізичний розвиток вашої дитини? (О, 4, 2)
2. Чи дозволяєте ви дитині допомагати вам по господарству, хай навіть ця допомога незначна? (4, 0, 3)
3. Чи вважаєте ви, що незначна брехня з боку дитини допустима? (О, 4, 2)
4. Чи має ваша дитина шанси переконати вас у суперечці? (5, 0, 3)
5. Чи можуть ваші діти мати від вас секрети? (З, 0, 2)
6. Чи засуджуєте ви суворість у вихованні дітей? (5, 0, 0)
8. Чи просите ви пробачення в дитини, якщо несправедливо її покарали?
(5, 0, 3)
9. Чи дотримуєтесь ви у вихованні дітей традицій вашого роду і народу?
(4, 0, 1)
10. Чи формуєте ви у своєї дитини почуття національної самосвідомості, честі й гідності? (5, 0, 0)
Підбиття підсумків тренінгу.
Тепер підсумуємо. Знайдіть суму. Якщо вона становитиме 50 — ви ідеальні батьки, такі ідеальні, що можна замислитися, чи на всі питання відповідали щиро.
35-45 - ви дуже любите дитину, відчуваєте всю важливість своїх обов'язків перед нею.
30-34 - взагалі ви непогані батьки, хоча часом і припускаєтесь помилок, які  “ підривають”  ваш авторитет перед дитиною.
25-29 - на жаль, у багатьох ситуаціях ви не є досконалими вихователіями й діти, мабуть, не почуваються з вами досить добре і просто.
20-24 - ви зовсім непослідовні у вчинках, надто часто робите те, чого не варто робити ніколи. Діти не знають, коли і в чому вони можуть на  вас покластися.
19 та менше - маємо надію, що такої суми не набрав ніхто.

ІІІ. Підсумок зборів

1.Інтерактивна вправа «Від думки до думки».
Правила вправи:об'єднайтеся  в три групи, витягніть різнокольорові паперові долоні. ПропонуюВам   на цих долонях закінчити речення: «Сім’я для мене - це...» (одна відповідь на долоні) і передайте її іншомубатькові по колу. Батьки, які отримують долоні з висловлюваннями інших, дописують свою пропозицію, не повторюючи думки попереднього. (виховательзбирає ці паперові долоні та зачитує написане батьками).

4. Побажання батькам.

В.О.Сухомлинський говорив:  «Сім'я - це те первісне середовище, де людина повинна вчитися творити добро. Сім'я щодня, щогодини,  доторкається до духовного життя шкільного колективу; школа не може обійтися без сім'ї, моральна культура колективізму в стінах школи в багатьох відношеннях є плодами тих квіток, які квітнуть у сім'ї». Пам'ятайте, що дитина - це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплі води відбивається сонце, так і в дітях відображається духовне багатство мами й тата. Робіть усе, щоб дитинство й майбутнє ваших дітей було прекрасним. Любові та взаєморозуміння, успіхів, щастя вам і вашим дітям!
Вихователь пропонує батькам отримати поробку своєї дитини як символ її любові (вирізані сердечка з посмішкою та малюнком на звороті).








Зразок проведення тематичних днів за режимними моментами
(за концепцією В. Сухомлинського)

Тема: «Завітала осінь до нас на гостину».
Ранок.
Продовжувати привчати дітей самостійно визначати погоду в певній послідовності: положення сонця щодо землі (високо чи низько над землею), станом повітря (холодне, тепле чи прохолодне), грунту та води, станом рослин та поведінкою тварин.
Вправа-змагання: хто краще скаже про небо, про хмари, хто більше помітить змін?
ТРВЗ. Як ви гадаєте, чому сьогодні так тепло? Чого так швидко мчать хмари? Провести мовну гру на збагачення словника прикметниками: «Який? Яка? Яке?».
Індивідуальна робота з Дімою, Лесиком, Денисом: розвивати дрібну моторику, пам'ять у пальчиковій гімнастиці з віршованим супроводом «Зайчик».

В полі, лісі, навкруги,
Скрізь у мене вороги.
Часом лізу я у шкоду
їм капусту на городах,
Моркву, ріпу, буряки,
Відгадайте, хто такий?
Пригадати з дітьми, у яких казках зустрічається персонаж зайчика. Як можна охарактеризувати його у казках? (боязкий, полохливий, ображений, добрий, щирий, веселий).
А ось я знаю казочку, в якій зайчик захворів і потребуе нашої допомоги. Сюжетно-рольова гра «Як ми лікували зайчика».
Виховувати у дітей доброту, чуйність, співчуття, любов, турботу про інших.
Дидактична вправа «Заверши речення».

«Краса природи - краса життя»
Мета:виховувати любов до природи, вміння помічати її красу, берегти, збагачувати;формувати різностороннє уявлення про природу; вчити бачити і відчувати красу природи, визначати по зовнішньому вигляду весняні квіти; формувати вміння розмірковувати, оцінювати різні ситуації; розвивати у дітей інтерес до природи, її таємниць, до рідного краю.
Матеріали: ілюстрації весняних квітів; овочі, фрукти, гриби, ягоди - виготовлені із паперу; магнітофонний запис, загадки, вірш Л. Костенко.

Хід заняття
Вихователь. Діти, сідайте тихесенько, слухайте гарнесенько, я вам розповім
казку.
Жила-була прекрасна із прекрасних королев, яку звали Природа. Дуже красива вона була, просто неписаної краси. І володіла королева Природа - як ви думаєте. Чим?
Вихователь. Я бачу, що ви уявляєте чим вона володіє. Тож хто скаже, які володіння у королеви Природи - великі чи малі ?
Вихователь. Важко їй було за всім доглянути і подбати. Тому вона взяла у помічниці своїх доньок, розподілила між ними обов'язки: Зиму, Весну, Літо і Осінь.
Вихователь. Як ви думаєте, які обов'язки мала  Осінь?
Осінь - дарує багато овочів і фруктів і готується до зимового сну.
Жили вони так поживали, про красу землі дбали. Але не всі в королівстві жили в дружбі і злагоді. То вітер Пустун із дощем чвари затіють, пошкодять гай, чи в лісі дерева поламають. То сонце посвариться із квітами і травичкою і спалить їх до тла.
Тому, не легко матінці-королеі із своїми доньками оберігати свої володіння. Вони дуже хочуть, щоб люди були добрішими до природи, любили, оберігали, збагачували її, щоб наше довкілля було квітучим садом. І надіються вони на допомогу друзів. А ви б хотіли стати вірними друзями природи?
Вихователь. А щоб стати друзями королеви Природи ми маємо виконати ряд завдань.
Вихователь. Знову у володіннях Королеви сталася пригода.
Довго плідно працювали доньки у своїх володіннях, але вітер Пустун все переплутав, перемішав, зібрав все у велику кучу. А вам все потрібно довести до ладу. (Велике блюдо на якому ягоди, фрукти, овочі, гриби, сніжинки, квіти і т. д.)
А ось перед вами володіння 4 дочок королеви. Який колір належить Зимі?Весні? Літу? Осені ?

Вихователь. Зараз я вам загадаю загадки від королеви.
Голі поля, мокне земля,
 Дощ поливає, коли це буває?
Снігна полях, лід на річках,
Хуга гуляє, коли це буває ?
Тане сніжок, квітне лужок
День прибуває, коли це буває ?
Сонце пече, липа цвіте,
 Вишня поспіває, коли це буває ?
Вихователь. А зараз, яка з дочок королеви господарює на землі? Нагадайте, які обов'язки має Весна.
Сонце на своїх промінцях несе весну-красну. Своїми промінцями
воно пестить кожну гілку, комаху, цілує кожну квіточку.  А як приходить весна то хто повертається із вирію? .
Я на ці вихідні дні їздила в ліс. І відчула, яка весна чарівна. А чи задумались ви діти, як пахне весна? Якого вона кольору ? Які звуки дарує вона нам?. Заплющіть оченята і тихенько послухайте (Магнітофон: спів пташок, дзюрчання води). Що ви діти почули? Спів пташок і дзюрчання води я записала на магнітофон. Дуже мені захотілося, щоб ви помилувалися весняною квіточкою, понюхали її бо як же можна відчути пахощі весни. Але рвати ( не можна ), надламувати (не можна). І я задумалась, як же її принести,щоб вона лишилася не скривдженю? Я вам її все таки принесла, але як я це зробила ?
Вихователь. Я її викопала, так, щоб не пошкодити  корінь, пелюстки, стебла. Ось вона, лісова гостя.
Якого вона кольору ? Які пелюстки ? Які листочки? Називається квітка крокус. Понюхайте її. Сподіваюсь ви не забудете, як пахне весна.

Проблемні ситуації.
1. Хлопчик підійшов до верби і хотів наламати вербових котиків, мама йому щось сказала, а що саме я не почула, бо була далеко. .. (Ні не можна ламати гілочки на деревах).
2. Коли я пройшла далі то побачила дівчинку із мамою. Дівчинка хотіла зірвати проліск, а мама сказала, знаєш, що він занесений... продовжіть, що вона сказала (до Червонї книги).

Вихователь. Весна нам дарує багато квітів. А я зараз перевірю як ви їх знаєте. У вас, є картки із зображенням квітів, Ті діти у руках яких буде названа мною квітка, виходять і ставлять її ( фіалка, первоцвіт,пролісок, медунка, ряст, підсніжник). Які квіти занесено до Червоної книги? Пролісок, підсніжник, первоцвіт.
Психогімнастика.

Вихователь. У нас є ще багато завдань, ми зараз розділимось на команди, щоб скоріше із ними впоратись.
Сьогодні ми багато розмовляли про весну. Закрийте оченята і уявіть який «портрет» мала б весна. Яке обличчя? Яке плаття? Який вінок?.
А зараз ми пограємо в гру  «Так чи ні ?»
Гра «Так чи ні ?»

Вихователь. Я вам задам питання, готуйте ж відповідь свою єдиним словом ні читак
Скажи, співає сом пісні ?
Не гайся з відповідю .

Чи вміє плавати гусак?
Ну що на це ти скажеш ?

Скажи мені, червоний мак
В січневу пору квітне ?

Вихователь Читає вірш.
Вірш Л. Костенко
У природі - рівновага
Всім приділена увага
 І птахи, і звірі й квіти
У природі вільні діти.
Всіх природа не забула,
 Всіх до себе пригорнула,
 Сонце світить, сонце сяє,
Землю щедру і багату
 Велетенську нашу хату.
Все візьмемо до уваги
Не порушим, не зламаєм,
І не скривдим на землі
Правда, діти ви мої!
Вихователь. Але для того, щоб наша земля була багатша і краща, нам потрібно не тільки бережно ставитись до природи, а й збагачувати її, а це значить садити дерева, кущі, квіти. І от сьогодні  ми посадимо крокус. Хай помилуються його красою і дорослі і малі, квіткою яка прикрасить наше довкілля.

ПРОГУЛЯНКА
Прогулянка в ботанічний сад.
Мета:виховувати естетичне сприймання, дбайливе ставлення до природи, як джерела життя; дати уявлення про багатство й красу природи ботанічного саду в осінню пору року, звернути увагу дітей на зміни, які відбуваються в природі восени; закріпити знання дітей про екологічно доцільну поведінку в природі, вчити використовувати дарунки природи.

Повідомлення мети прогулянки.
 Сьогодні ми підемо не в казково- осінній ліс, де живе Вуханьчик, а у справжнє реалістичне найквітучіше місце, до нашого міського ботанічного саду. Будьте уважні, обачні. Все помічайте, але і не відволікайтесь. Враження від побаченого будемо потім відображати у малюнку, в кінці ми побачимо хто був уважним, спостережливим.
Вихователь. Тож з'ясуємо правила повідки під час прогулянки (йти всім дружно, не відставати від групи, допомагати один одному, не відпускати гілки, якщо за тобою йде товариш, не брати до рота листок, ягоду, травичку...)
По дорозі до ботанічного саду звертати увагу дітей на ознаки осені: небо голубе, безхмарне, повіває вітерець і носить у повітрі павутиння, поодинокі листочки.
Вихователь читає вірш:
Красуня осінь
Справжня чарівниця.
Милуємося ми її красою
Які чудові фарби, подивіться,
Послала осінь на гаї ліси.
У ботанічному саду, спокій, чути птахів голоси. Пройдемо, дітки, тихо-тихо, Щоб непорушити дивної краси.
Вихователь. Осінь- красуня, наче талановита художниця розмалювала кущі, дерева, квіти. Назвіть «фарби» осінньої палітри. Який колір подобається найбільше? Чому? Як ви думаєте, чому осінь називають «золотою»?
Змагання: «Хто знайде найбільше кольорів та відтінків у  ботанічного саду».
А зараз ми з вами помандруємо до ділянки модрин.
Розгляньте шишки цього дерева та порівняйте їх із шишками ялини, сосни. (Обстеження форми, величини, кольору дітьми). Якого кольору? Теплі чи холодні? Шорсткі чи гладенькі? Чиї шишки більші ялини чи модрини?
ТРВЗ. На що схожі шишки? Які поробки із них можна виготовити. Дидактична гра «Що на що схоже»? (Діти доводять свою думку на що схожа  шишечка).
Вихователь.Зараз завітаємо у царство квітів. Придивіться діти до цього справжнього осіннього квіткового балу.
Які з квіточок нагадують вам зірки, кулі, парасольки? (Айстра - зірка, жоржина – парасолька . . .)

Завдання. Знайдіть серед квітів ті, які «горять» наче вогники (канни, сальвії, нагідки, майори). Помилуйтеся чорнобривцями - ці квіти ми дуже любимо. Правильно, їх багато росте на території нашого садочка.
Проблемна ситуація. Вихователь розповідає, що бачила, як двоє дівчаток нарвали букет чорнобривців просто з корінцями. Чи правильно вчинили дівчатка?
 Рвати не можна, треба милуватися; якщо і посаджені квіти для зрізання, то не можна рвати із корінням.

Дидактична гра «Пізнай і назви «Квітку».
Умова гри: із заплющеними очима впізнай за запахом квітку (чорнобривець, нагідки, айстри, сальвія).
Наступне завдання. «Назвіть кольори якими розмальовані квіти на цій клумбі». (Багряні, пурпурові, червоні, бордові).
Рухлива гра-хоровод «Горобинко, чом сидиш». (Шишечко, айстронько, листочку, жолодю).
Хід гри.
Діти стоять у колі. В  середині кола засмучена одинонка «горобинка», яка впала з дерева. Діти йдуть по колу та промовляють:
«Горобинко, чом сидиш засмутилась і мовчиш? Горобинко вже вставай собі друга вибирай».
«Горобинка» йде по колу і говорить:
 "Як добре гуляти
Собі друга шукати,
 знайшов, зупинись
Та йому посміхнись".
«Горобинка» посміхається другу та називає пестливо його ім' я. Той кого вибрали сідає у коло і гра продовжується.
Трудова справа: «Осіння комора».
Завдання: зібрати осінні ягоди (глоду, калини, насіння дерев (клена, ясена), та плоди дуба, модрини, сосни, ялини для годівлі тварин і птахів взимку).
Вихователь. - Діти, сьогодні ботанічний сад був чудовий, казковий. Що ви сьогодні для себе нового відкрили? (Що шишки сосни, ялини, модрини різняться; що є  ботанічний сад, куди можна прийти з мамою і з татом).

П друга половина дня.
Гімнастика пробудження «Раз, два - дерева...»

Заняття малювання
Тема: «Скалка сонечка».
Мета:виховувати естетичне сприймання, бережливе ставлення до природи;розвивати творчі здібності дітей; учити дітей виконувати сюжетний малюнок удвох на одному аркуші паперу, формувати вміння спільно з товаришем обговорювати сюжет і композицію майбутнього малюнка, відтворювати в малюнку емоційні враження від краси природи;. вчити дітей виконувати роботи аквареллю  технікою «по мокрому»; збагачувати уявлення дітей про різноманітність та різнобарвність осені.
Матеріал: папір, акварельні фарби, пензлі, прості олівці.
Попередня робота. Екскурсія в ботанічний сад, читання віршів про
осінь.

Хід заняття

Вихователь. Діти, що найбільше запам'яталось, вразило вас під час перебування в ботанічному саду? (жовті берізки, жовтогарячі клени, квіти, різноманітні шишки ...) То ж давайте зараз відобразимо всю цю красу у своїх малюнках. Сьогодні ми з вами будемо малювати за новою технологією «по мокрому». Окресліть контури дерев і змочіть лист водою за допомогою гумки. Ми будемо робити малюнок по мокрому паперу. Це дуже цікаво: ставиш кінчик пензлика, що змочений у фарбу, на вологий папір, і ніжний колір наче розтікається по мокрому паперу, утворюючи малюнок. Сосну намалюємо яким кольором? Хай кінчик пензлика, змочений зеленою фарбою, торкнеться вологого паперу біля стовбура сосни. А берізки якого кольору у вас будуть? А щоб передати колір кленового листя, спочатку нанесіть на зволожений папір жовту фарбу, а потім краплинку червоної.
Фізхвилинка. «Вітер-чародій»
На про гулянку підем,
Там листочків наберем.
Всі берези та дуби,
І тополі молоді,
Горобина та верба
Зустрічають нас щодня....
Раптом вітер налетів
- У-У-У-У-У-У,
І дітей перетворив у-у-у дерева.
Самостійна робота дітей.
Виставка робіт та коментарі дітей.
Вихователь. Стоїть тихий і спокійний Перед нами ліс осінній,
 Пахне листям і росою,
 І примятою травою, А як пісеньку вітрище
Заспіває і засвище,
 Закружляють у таночку
Усі гілочки й листочки.
Діти під музику Чайковського «Осінь » танцюють як листочки.

Спостереження на прогулянці
Провести спостереження в квітнику, визначити та порівняти чи так багато в нас квітів, як у ботанічному саду. Де більше, чому? Які квіти є у нашому квітнику? Розвивати спостережливість, кмітливість, допитливість.
Доручити Лері, Вадиму зібрати насіння з чорнобривців.
Індивідуальна робота з розвитку мовлення з Лізою і Сашею. Збагачувати словник, вправляти в умінні використовувати у реченні порівняння, з допомогою дидактичної вправи «Добре-погано». (добрий, як ... , жовтий, як ...)
Рухлива гра «Квач»: удосконалювати навички швидкого бігу. Розвивати швидкість і спритність.

 Тема:«День осіннього листочка»
(милування природою)
Ранок.
Провести бесіду про події вихідного дня. Де побували з мамою і татком? Що ба чили? Про що дізнались? Чи був хтось з вас у лісі біля річки, у парку чи на лузі? Які ознаки ранньої осені ви побачили? (Різнокольорове листя, яке опадає сонце не так гріє, холодні дощі і т д).
Вихователь.Чому осінь називають «Карнавалом кольорів?»
Правильно, тому, що вона фарбує листя дерев в жовто-зелені, руді, мідні, жовто-гарячі, пурпурові...
Вчимося слухати осінь.
Зупиніться, замріть, заплющіть очі, зосередьтесь, прислухайтесь до оточуючих вас звуків. Що ви чуєте? Які звуки можна вважати характерними для осінньої пори?
Шарудіння листя під ногами, крики відлітаючих птахів, тріск гілок .
Дидактична гра «Закінчи речення!»
Я люблю осінь за те ...
Осінній дощ холодний тому, що...
Осінь дарує нам кольори ...
Шпаки, ластівки відлітають, а залишаються ...
Сьогодні у нас ранок, ...
Розповідь вихователя твору Сухомлинського «Чому падає листя?». Обговорення почутого. Розвивати у дітей уміння бачити незвичайне у звичному.
Індивідуальна робота з Денисом, Сашею, Вадимом на розвиток зорово-тактильного сприймання форми листя дерев.
Рухлива гра «Знайди і промовчи» на розвиток кмітливості, уваги, орієнтування на місцевості.

Заняття
Тема: «Танок осіннього листочка»
Мета:виховувати  любов до природи, прекрасного;  вчити дітей бачити красу навколо себе, милуватись нею, словами та емоціями передавати свій настрій, ставлення до побаченого; розвивати орієнтацію у просторі, увагу, фантазію, зв’язне мовлення, логічне мислення.
Матеріали: зелені насадження майданчика дитячого садка – дуб, кущ калини, клен, горіх, опале листя,  художнє слово, карта – схема майданчика.
Попередня робота. Читання оповідання Сухомлинського «Чому палає листя?», малювання паличками листя на піску, відбитки листя на піску.

Хід заняття
Вихователь.Сьогодні, діти, ми з вами пройдемо по стежині природи під голубим небом, де світить сонечко, чути пташиний спів, шепіт осінніх листочків, літають птахи, комашки, метелики ... Мандруючи стежиною ми побачимо багато цікавого.
Діти, а що важливо для мандрівника взяти у дорогу?
А для чого нам карта? Вихователь  показує карту
- Ось перед нами карта, на якій стрілками показана дорога, цифрами пронумеровані  зупинк,отож нанас чекає наша перша зупинка.

ЗУПИНКА № 1 «Калина»
Діти, яка пора року до нас прийшла?
Що зробила осінь із природою?
У які кольори розмалювала листя? Придивіться до чарівного куща калини, про що осінь не забула.
Що вам подобасгься у цьому кущі?
Доберіть слова, які передавали б його красу, ( яскравий, рясний, пишний, нарядний, щедрий).
Станьте під кущем, помилуйтесь червоною калиною, ягоди якої горять неначе намистинки і приваблюють до себе.
Розгляд кетяга калини з дітьми. Опис дітьми кетяга калини та смакових якостей. Пригостити кожну дитину ягідками калини, (ягідки розміщені купкою, на маленьких ніжках, ці плоди яскраво-червоні, круглі, соковиті, кисло-солодкі з гіркуватим присмаком)
Розгляньте кісточку ягідки. На що вона схожа? (на сердечко) А хто пам'ятає легенду про калину? (Переказ легенди дітьми)
Як ви думаєте, чому у народі говорять «Червона калина від 100 хвороб рятує?» Діти відповідають, що батьки лікують  їх від застуди і кашлю, чаєм і соком  калини ...
ТРВЗ. Кому калина крім людей дарує свої ягідки?
-1 так, нас чекає наступна зупинка ... (Між зупинками діти ідуть один за одним, промовляючи слова :
По Поділлю ми гуляєм.
Все навколо помічаєм
 В небі сонечко сіяє
 І за нами промовляє
Щоб пташки у нас літали
І дерева підростали,
Щоб земля була у квітах
 Бережіть- природу, діти!

ЗУПИНКА № 2 «Дуб»
Педагог загадує загадку.
Дерево велике, восени
на землю жолуді скидає,листочки на гілках зимувать лишає. (дуб) - Правильно діти, це дуб! Якими, словами можна описати це дерево? (могутнє, міцне, велике, широке, розлоге. ..) Візьміть в руки листочок і розкажіть яке листя в дуба? (  листочок дуба невеликий, але дуже гарний, у нього зубчики,  заокруглені. Весною зеленого кольору, а зараз коричневого. Листя дуба мало опадає восени, воно зимує засохле надереві.)
- Простежте за польотом листка дуба, доберіть слова, що влучно передають падіння листя (летить, падає, кружляє, танцює...). А як називаються плоди дуба?
- Кажугь, що коли людина постоїть притулившись до дуба, то це їй дасть сили і здоров'я , не дарма в народі кажуть «Міцний як дуб» . Тож давайте притулимося до дуба і наберемось від нього сили і здоровя .

ЗУПИНКА №3 «Горіх»
Загадка. Я влітку зеленим шатром розкидаюсь
 Пізніше малятам горішки даю,
Я листям великим і гарним пишаюсь
На осінь скидаю я одіж свою.
Розглядядаємо листя. Листя у горіха велике, складається з продовгуватих окремих листків, таку форму листка ми називаємо складним. Горіхове листя  пахне.
Дидактачна гра «Впізнай листя за запахом»

 ЗУПИНКА № 4 «Клен»
Вихователь.Ось і четверте дерево, за картою-схемою!
Шугав вітрисько в ніч осінню,
До ранку клени він гойдав,
Листочки з нього він зривав.
Клен - найживописніше дерево, має гарне широке листя, гладкий і чистий стовбур. Погляньте, на землю тихо впав осінній листочок клена.
Давайте уважно роздивимось його та порівняємо з іншими. Форма якого листка вам подобаєтьсянайбільше і чому?
Дидактачна гра «Впізнай листя на дотик» (дуба, клена, горіха, куща калини)
Умова - із заплющеними очима обстежити пальцями листок, проаналізувати особливості його форми та характер поверхні і визначити назву дерева.
Погляньте на букет осіннього листя у моїх руках! Яке різноманіття форм і кольорів! Назвіть які форми листя ви знаєте? (складні, розсічені, суцільні) Підійдіть і візьміть з букету
а) складні листки, з яких вони дерев?(горіх, ясен)
б) розсічені ( клен, калина)
в) які залишилися? суцільні... (липа, яблуня, вишня)
 Після тактильного обстеження визначте найцупкіший листок серед листя клена, дуба, калини.
Вихователь. Помилуйтесь рухами осіннього листя, яке опадає з дерев. Придивіться, як легко злітає з дерев листя, плавно гойдаючись у повітрі від найменшого подиху вітру. Спробуйте повторити його рух. Уявіть себе кленовим листочком. Я буду вітром, коли подує легкий вітерець - то ви відповідно опускаєтесь на землю, а коли сильно - то кружляєте швидко.
Педагог знайомить дітей з прикметою - Якщо з дерев не все листя опадає буде сувора зима.
Вихователь. А зараз проведемо невеличкий конкурс на кращий намальований паличкою листочок на піску.
Самостійна робота дітей.
Підсумок заняття
Що вам найбільше сподобалось на занятті?
Назвіть які форми листя ви знаєте?
Прогулянка.
Спостереження за плодами клена,  дуба, горіха.
Гра «З якої гілки ці дітки?»
Обстеження та порівняння жолудя та горіха (якого кольору, теплі чи холодні, шорсткі чи гладенькі, важкі чи легкі, колір, форма), як можна гратись з жолудями і горіхами? (питання на розвиток творчих здібностей.) Експериментальна діяльність. Обстежити розмір, вагу (жолудя та насіння клена). Розглядання конкретного пізнавального завдання.
Вихователь ставить посудину із водою. Діти - висловлюють свої припущення з приводу проблемної ситуації. Що станеться якщо опустити плоди у воду? Які з них будуть плавати, а які потонуть?
Пошукові діі. Діти кидають плоди у посудину з водою, спостерігають за результатами, діляться враженнями, підводять підсумок про те, що тоне, а що ні, і чому.
Праця. Збір осінніх дарунків (насіння клена та жолудів) для подальшого використання їх у конструюванні з природного матеріалу, художньої праці, аплікації.
Рухлива гра «Знайди і принеси листочок, який я назву».
Питания на розвиток творчих здібностей.
На що схожі кленовий, березовий, дубовий листочки?
ТРВЗ. Уявіть себе на місці жолудя, що ти любиш, для чого живеш?
Викладання на столах із жолудів крилатих «чудо-звірів».
Друга половина дня
Міні заняття . Конструювання з природного матеріалу.
Тема: «Метелик та намисто для білочки».
Мета:виховувати естетичне сприймання та бажання зробити своїми руками щось прекрасне; вчити дітей виготовляти зображення метелика з жолудів, листя дерев та ягід шипшини, а також намисто з жолудів та шипшини; розвивати творчі здібності дітей, логічне мислення, уяву, фантазію.
Матеріали: жолуді, листя дерев, ягоди шипшини, жилка, пластелін, пензлики, серветки.

Хід заняття
Вихователь. Ми сьогодні будемо виготовляти з вами іграшку з природного матеріалу, який ми з вами назбирали на прогулянці. А яку саме, ви дізнаєтесь відгадавши загадку! Не птах, а крила має, не бджола, а на квітку сідає. (Метелик)
Для тулуба метелика використовується жолудь, крила метелика - листя дерев, маленькі листки - для нижніх і великі - для верхніх крил (листя з будь-яких дерев). Голову метелика роблять із ягоди шипшини, в неї вставляються вусики із гілочок. Крила із тулубом скріплюються пластиліном. Діти за бажанням можуть також виконувати іншу роботу - намисто для білочки. Намисто із жолудів виставляється в такій послідовності - 2 жолуді розміщуються повздовж, а три - поперек. Можна самостійно придумати форму намиста. Запитати дітей про їх варіанти виготовлення намиста.
Самостійна робота дітей. В кінці діти сажають створені метелики на квітку, а намисто вішають на білочку.

Підсумок заняття






Милування в природі (спостереження)

Мета: виховувати естетичний смак, відчуття кольору, бережливе відношення до  природи; розвивати художнє сприйняття  навколишньої дійсності,   образне мовлення, логічне мислення, творчу уяву, фантазію;  показати дітям різноманіття фарб золотої осені; систематизувати уявлення дітей про пору року – осінь, про послідовність змін у природі восени; формувати елементи наукового пізнання світу; пов’язати народну мудрість із характерними ознаками осені; вчити розуміти і знаходити побачене в художньому творі. 
Матеріал та обладнання: твір В.Сухомлинського «Осінь принесла золотисті  стрічки»,  вірш Б.Списаренка «Листочки – парашутики»,  народна приказка, різнокольорові листочки.
Словник:  осипала,  листопад, зазеленіти.
Місце проведення:  міський парк.

Хід прогулянки

Вихователь: «Осінь йшла, ступала,
Лист на землю осипала….
     Діти, погляньте, як  гарно навкруги. Осінь мандрує полями, садами, гаями, лісами, одягає дерева і кущі в золоті шати. Вона своїм чарівним пензликом скрізь наводить лад.  Подивімось навколо – і ми побачимо всі кольори осені. Погляньте: жовте листя – все жовте. Тому осінь і називають золотою. В народі є така приказка: «Сидить осінь на горбочку, вишиває деревам сорочку». Чому так говорять про осінь?
- А хто хоче повторити цю приказку?
- Летить листя поволі  і лягає на землю.  Подув вітерець – і багато листя з шелестом  полетіло, вкрило все навколо.  Це -  листопад.
 «Листочки – парашутики
        Летять і опускаються
             На  трави, на стежки.
            Листочків – парашутиків
  У нас тут не злічить,
            То осінь опускається,
            Бо хоче  відпочить»
- Діти, давайте простежимо за польотом осіннього листочка.
- Що ми можемо про нього сказати?

(Мовленнева вправа «Що вміє робити листочок» - добрати дієслова)

Вихователь: « Давайте послухаємо, як  шурхотить листя під ногами.»
- Яка, на вашу думку, «музика» листопада: сумна чи весела?
- Чому?
- З чим можна порівняти встелену  різнокольоровим листям землю?
- Покладіть  листочок на долоньку. Чи всі листочки однакової величини?
- Чи однакові вони за кольором?
-
(Мовленнва вправа «Продовж речення». Наприклад: Мій листочок красивий тому, що…  .)
Вихователь: «Діти, як ви думаєте, що відчувають дерева, втрачаючи своє чарівне вбрання?»
- А чи знаєте ви, що листопад -  це корисне явище. Деревам потрібно, щоб листя опало. Уявіть собі, якщо листя залишиться на дереві – то взимку на нього намете  стільки снігу, що  й гілки можуть розчахнутися. Але головним є те, що дерева, скинувши на зиму листя, будуть витрачати набагато менше води, ніж влітку, і їм  буде легше витримати сувору морозну зиму.
- Діти, уявіть собі, що ви художники. Ви прийшли до мене за фарбою, щоб   намалювати осінь.  Які фарби вам потрібні для ваших пейзажів?
(Творча гра «Чарівна осінь).

Вихователь: «Діти, багато художників,  письменників та поетів  описують  в своїх творах осінь. Послухайте, будь ласка, як  гарно про  осінь написав В.О.Сухомлинський».

(Слухання  та бесіда за оповіданням  В.Сухомлинського «Осінь принесла золоті стрічки»:
- Діти, як починається оповідання?
- Подивімось навколо, вам нагадує щось наш чарівний парк?
- А є зараз вітер?
- Як автор назвав це у своєму творі?
- Послухаймо,  про що може розмовляти листя берізки?
- Звідки на траві можуть  з’явитися кришталики льоду?
- Як закінчується оповідання?
- Чому сонце сміється, а берізка сумує?)

Вихователь: «Діти, а який  ще ви знаєте твір В. Сухомлинського, в якому б автор згадував берізку?
- Що сталося б з Метеликом, якби Береза Білокора  не дала йому соку?
- Оцініть вчинок берези.
- Давайте знайдемо серед  дерев, які ростуть навколо нас, берізку. Привітаймося до неї.
- Давайте пригадаємо лікувальні властивості берези.
- Яку пору року, на вашу думку, берізка любить найбільше?
- Що допоможе берізці зазеленіти знову?
(Рухлива гра «Сонечко та дощик» - біг урозтіч,  виконання рухів, дій)

Вихователь:  «Якими словами можна назвати берізку?»
- На що схожі листочки берези?
- Давайте назбираємо багато різнокольорових листочків і створимо з них  віночки.
-
(Художня  праця: діти збирають листочки, виготовляють з них пояси, віночки)

Вихователь:  «Молодці діти, які гарні ви виготовили віночки. Пропоную пограти у рухливу гру «Чий віночок кращий?».

(Рухлива гра «Чий віночок кращий?» - розвиток швидкої орієнтації за  умовним сигналом/

Візьмемось за руки,
Підемо на луки,
Там сплетемо віночок,
Станемо в таночок.

Діти поділені на рівні групи.
Кожна група стає в коло.
   Візьмемось за руки,
   Підемо на луки.
   Там сплетемо віночок,
   Станемо в таночок.

Діти беруться за руки, йдуть по колу ліворуч, на останні слова  зупиняються і  піднімають руки догори.
 Чий найкращий вінок,
 Той  і піде в танок.

Діти швидко  опускають руки на плечі сусідам. Вихователь відзначає, яке   коло виконало завдання швидше. Діти з цього кола танцюють,  а решта -
 плескає).

Вихователь:  «Діти, сподобалася вам наша прогулянка до парку?»
- А що найбільше сподобалося?
- А ви бажали б стати маленькими листочками?

(Психогімнастика «Я – листочок»:

Я -  маленький листочок, позолочений осінню.
Мене гойдає вітерець і наче кличе за собою.
 І ось я відриваюся від гілочки і лечу… 
Як хороше кружляти над землею!
А коли я втомлюся – ляжу на землю і буду відпочивати..»)


















Дидактичні ігри по екологічному вихованню

Гра «Зимові таємниці»

1. «Що під снігом зеленіє?»
Пропонуються картки з малюнками різних рослин.
І Завдання: вибрати рослини, які під снігом лишаються зеленими.
Відповідь: копитень, озима пшениця, лісова осока, чорниця, брусниця, журавлина, петрушка.
2. «Чиї сліди?»
Дітям роздають картки, на яких зображено сліди тварин. Даються малюнки із зображеннями білки, зайця, вовка, лисиці, сороки, ворони, собаки, кота, лося, горобця тощо. Кожна дитина підходить зі своєю карткою до відповідного малюнка. Перевірити правильність відповіді можна, перевернувши малюнок. (Сліди  «Птешина їдальня взимку»)
Дітям роздають картки з малюнками птахів: дятла, повзика, снігура, синиці, горобця, сойки. За командою вихователя, що називає якусь пташку, діти піднімають картки з її зображенням.

Гру можна ускладнити: покласти на "годівницю" картки із зображенням різних птахів (наприклад, горобця, ластівки, зозулі, жайворонка) і запропонувати вилучити тих, які відлітають у вирій.

ГРА «Майстри без сокири»

Хто з чого будує свій будиночок?
З ниточки, тоншоїза волосину, будує свій дім... (гусінь)
Із травинок, шерстинок, тонкої, березової кори будує свій дім...
(вивільга).
З пухирців повітря в тихій річковій воді будує свій дім...
(павук-сріблянка).
 З ялинових голочок і лісового сміття будують місто... (мурахи).
Між стовбуром дерева і гілочкою, що відходить від нього, будує гніздо з кусочків кори, лишайників, моху, яке вистилає всередині пухом...(зяблик).
Підземні коридори риють не тільки кроти, а й комахи.., (ведмедка).
Нори риють не тільки звірі, а і птахи... (стрижі).
У дуплах гніздяться не тільки дятли, а і... (сови, сичі, білка).
Валить дерева зубами без сокири... (бобер).
Риє лапами підземні тунелі... (кріт).
Стелить на зиму перину із сухого листя... (борсук).
Зберігає їжу за щокою... (бурундук).

ГРА «Знайди ціле за частиною»

Ігрове завдання: визначити, з якого дерева чи куща цей плід чи суцвіття. Пропонуються малюнки ясена, тополі, липи, ліщини, горобини, дуба, берези, глоду, шипшини, вільхи, верби; їхні плоди, насіння і суцвіття. Важливо, щоб діти правильно називали плід чи тип суцвіття. Наприклад, ягоди глоду, шипшини; горішки ліщини; шишки вільхи, сосни, ялини тощо.

ГРА «Ботанічні хованки»

Гра «Ботанічні хованки» розрахована на визначення назви рослин на дотик чи за запахом. Увага! Забороняється використовувати в грі отруйні рослини (паслін, блекоту, красавку, дурман, вороняче очко, болиголов, цикуту отруйну), оскільки вони можуть уразити шкіру, слизову рота, носа, очей, привести до внутрішнього отруєння

ГРА «Доповни слово».
Облетів і ліс і сад
Нині місяць листопад.
В небі сунуть хмари грізні
Це постала осінь пізня.
Мокрі трави та кущі,
Бо щодня ідуть дощі.

Сонечка ждемо, та марно
Кожен день чомусь все хмарно.
Вже сховались всі комахи
І летять у вирій птахи.
Діти, а яка погода восени?

Якщо іде дощ?  (Дощова)
Якщо – сильний вітер?(Вітряна)
Коли холодно?(Холодна)
Якщо небо вкрите хмарами?(Хмарне,похмуре)
Якщо сонечко світить? (Сонячне,тепле)
Якщо нема хмарок? (Ясна)
Рекомендовані твори Василя Сухомлинського

№з/п Назва твору Завдання
1 «Віл і садівник» Виховувати інтерес і пошану до працівників, бажання працювати, вміння доводити справу до кінця

2 «Як Микита став працьовитий», «Чорнобривці» Донести до розуміння дітей думку про те, що люди поважають того, хто працює, виховувати бажання працювати, адже для дітей праця – це сумлінне виконання своїх обов’язків та засудження тих, хто ледарює
3 «Моя мама пахне хлібом», «Пекар і кравець» Поглиблювати знання дітей про професії лікаря,пекаря та кравця;виховувати розуміння того,що всі професії почесні,важливі і потрібні людям

4 «Поле і Луки» Поглиблювати знання дітей про рослини полів,луків та про працю людей,їхні професії;виховувати повагу і шанобливе ставлення до праці та працьовитих людей
5 «Бабуся і Петрик» Формувати у дітей суспільні мотиви праці:бажання зробити щось корисне для інших,працювати охоче,радіти успіхам;розкрити сутність працьовитості пташки,її турбот,і ледачості хлопчика Петрика

6 «Хто найкращий майстер на землі», «Кустар і Різець» Дати дітям знання про роботу народних умільців,про тих людей,кого називають майстром; допомогти зрозуміти стан людини,її почуттів,коли вона бачить роботу справжнього майстра; сприяти виникненню у дітей бажання розвивати свої здібності і досягати мети бути справжнім майстром своєї справи
7 «Не загубив,а знайшов» Формувати у дітей розуміння того,що для того,щоб чогось навчитися,потрібні бажання,вміння поставити мету,необхідні навички,довге тренування,а втома від виконаної роботи приносить насолоду та задоволення; виховувати повагу до своєї та чужої праці,бажання вчитися,стати «майстром-золоті руки», «на всі руки майстром»
8 «Біда заставляє вчитись» Формувати уявлення дітей про те,що всьому потрібно навчатись,бо коли вмієш все робити сам,то ніяка біда не страшна; вправляти дітей в умінні самостійно знаходити вихід із скрутного становища

9 «Пекучий сонячний зайчик», «Півник проса накосив» Розкрити дітям сутність такого поняття,як сором; вчити орієнтуватись у назвах та проявах людських емоцій-радості,подиву,горя,сорому;виховувати відповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків,любові до праці
10 «Чорні руки» Виховувати повагу,шанобливе ставлення до працьовитих,умілих людей,бажання навчитись самим добре працювати
11 «Найкрасивіше і найбридкіше» Обговорити з дітьми,що буває найкрасивішим (природа,зовнішність людини,твори мистецтва,архітектури,а також гарні вчинки людини,які несуть добро,любов),а що найбридкішим (бридкими бувають лише вчинки людей, які несуть зло, образу, біль); виховувати вміння дивуватись чудесами природи та бажання робити гарні вчинки

12 «Ледача подушка» Поглиблювати та розширювати знання дітей про працю людини; виховувати любов до праці і працьовитих людей, бажання наслідувати позитивний приклад
13 «Як Ховрашок землю орав і пшеницю сіяв» Розширювати знання дітей про спосіб життя ховрашка, інших лісових мешканців: тварин і птахів; виховувати повагу до людей  праці, розуміння цінностей будь-якої праці

14 «Борщ зі скибкою свіжого хліба» Формувати у дітей знання про працю людей, професії, значення людської праці, старанну працю; виховувати повагу до працьовитих людей
15 «Кому ж іти по дрова?» Виховувати повагу, любов до своїх батьків, бажання допомагати рідним людям і віддавати їм свою любов, вчити бути уважними, добрими, турботливими, працьовитими, совісними людьми
16 «Права й ліва рука» Розширювати уявлення дітей про діяльність людини та її значення у здійсненні різних видів роботи; уточнити знання дітей про професії; розвивати уміння розмірковувати, логічно та послідовно висловлювати свої думки, граматично правильно узгоджувати слова у реченні; виховувати повагу до праці людей різних професій

17 «Цікаве зернятко» Донести до розуміння дітей думку про те, що світ довкола нас постійно змінюється, не буває сталим, у світі є дива, які створює природа (дивної форми і величини овочі, які виросли на грядці), а також дива, створені людиною .
18 «Хліб – то праця людська» Виховувати бережливе й шанобливе ставлення до хліба, людської праці

19 «Упізнав колоска» Виховувати повагу до тяжкої, але почесної праці хлібороба; дати розуміння того, що врожай можна зібрати гарний лише тоді, коли берегти кожен його колосок
20 «Коржик і Колосок» Виховувати у дітей любов і повагу до праці хлібороба, пекаря, бережливе ставлення до хліба

21 «Свято першого хліба» Виховувати повагу до праці хлібороба, пасічника, господаря; дати розуміння емоціям  людей від отриманих результатів

22 «Сухар і хліб», «Чому сьогодні черствий хліб» Виховувати у дітей повагу до праці пекаря, шанобливе ставлення до хліба
23 «Пшеничний жайворонок» Виховувати у дітей повагу, любов до праці хлібороба та українських традицій, розуміння того, що радіти людина може, коли отримує результат своєї праці

24 «Чекає своєї години» Виховувати повагу до тяжкої праці хлібороба та розуміння того, що для росту і розвитку рослини як і для людини є свій певний час і раніше побачити результати своєї праці не зможе ні селянин, який засіяв поле, ні педагог.
25 «Хліб, труд і пісня» Виховувати повагу до праці хлібороба; дати розуміння того, що людині потрібні не лише праця, їжа, а й відпочинок, пізнання прекрасного (пісня)
26 «Людина принесла життя» Донести до розуміння дітей думку про те, що наполеглива праця людини здатна оживити мертву землю; виховувати повагу до людей, які творять добро; викликати бажання їх наслідувати та самим робити добрі справи









Зразки інтегрованих занять
з використання творів Василя Сухомлинського

Тема: «Віл і Садівник»

Мета:виховувати естетичне сприймання та бажання зробити своїми руками щось прекрасне;ознайомитидітей із знаряддями праці в полі, які використовувались у минулому і сучасному; закріпити уявлення про професії, їх значення, про значимість праці в житті людини; збагатити словник дітей образними висловами: суне, вперіщить, кориться; стимулювати вживання прислів’їв, розуміти їх і пояснювати зміст.
Обладнання: картинки із зображенням людей різних професій і знарядь праці, слайди за змістом твору, ноутбук.

Хід заняття

Вихователь. Діти, як ви вважаєте, кого називають працьовитим?
Справді, того, хто працює і своєю працею приносить користь і задоволення собі і оточуючим.
- А хто ще може бути працьовитим крім людей?  Дійсно: і пташки, і звірі, і комахи. Недарма в народі кажуть: «Щоб життя всім гарне мати, треба працювати». Але праця людини і тварини відрізняється. Як ви вважаєте, чому?
Вихователь читає оповідання В.Сухомлинського «Віл і Садівник». Читання супроводжується показом ілюстрацій через ноутбук.
Запитання до дітей:
- Хто працював у полі?
- Якою була праця вола?
Вихователь пояснює дітям значення виразів «суне по землі», «вперіщить», «коритися».
Вихователь. Як ви думаєте, чи приносить така праця Волу радість?
- Якою була праця Садівника?
- Чому Садівник співав, хоч і важко працювати?
- Про що мріяв Садівник?

Дидактична гра «Знаряддя праці в минулому і сучасному»
На екрані ноутбука по черзі з’являються слайди із зображенням знарядь праці в минулому і сьогодні.

Минуле Сучасне
Плуг Трактор
Борона, мотика Мотоблок
Людина з торбиною зерна Сіялка, віялка
Кінь з плугом Косарка
Коса, серп, граблі, лопата Комбайн

Вихователь. Існує багато професій і кожна з них потрібна і корисна.
Мовленнево-рухлива гра «Відгадай професію»
Діти по черзі беруть картку, на якій зображено представника професії і виконують рухи, дії, притаманні цій професії, а інші діти відгадують.
Вихователь. Діти, а коли праця викликає радість у людини? Щоб побачити результат своєї праці, потрібно добре працювати і прикласти багато зусиль.
Дидактична гра «Що було і що буде»
Вихователь на одному прикладі пояснює дітям, як багато і довго необхідно працювати, щоб побачити результат своєї праці.
Наприклад: зерно – пшеничний колосок: потрібно зорати землю, посіяти, полити, полоти бур’яни, боротись з шкідниками.
Посаджене дерево – яблуня.
Висіяне насіння – квіти на клумбі.
Креслення будинку – будинок.
Школяр – випускник.
Вихователь. Діти, є таке прислів’я: «Хочеш їсти калачі – не сиди на печі: скажіть, що потрібно людині, щоб стати хорошим майстром і гарним спеціалістом?
Вихователь. Так, діти, людина має ставити мету перед собою, планувати майбутнє і досягати своєї мети. Потрібно вірити і докладати зусиль, тоді всі ваші мрії обов’язково здійсняться.


Тема: «Поле і луки»
Мета: уточнити і розширити знання дітей про поле та луки; що росте, яка робота проводиться, яка роль людини та користь від поля, луків; учити граматично-правильно будувати речення; збагачувати словник назвами рослин полів, луків, сільськогосподарських машин; розвивати логічне мислення під час встановлення причинно-наслідкових зв’язків; виховувати любов до природи, розвивати вміння помічати, дивуватись, милуватись красою довкілля; викликати бажання охороняти та зберігати природу рідного краю.
Обладнання: ноутбук, слайди: поле, лук, полив луків, косіння трави, заготовка сіна, скиртування сіна, випасання худоби, вулики, збирання лікарських рослин, картинки до дидактичної гри «Що спочатку, а що потім?», ілюстрації поля, луків, іграшкові сільськогосподарські машини.

Хід заняття

Вихователь пригадує з дітьми, як вони ходили з своїми батьками на екскурсію в поле та луки та показує перший слайд, на якому зображено поле і луки. Діти, як ви думаєте, чи поле дружить з луками? Чому?
Вихователь читає казку В.Сухомлинського «Поле і Луки».
Дидактична гра «Що спочатку, а що потім»
Діти розповідають, як людина доглядає за полем: розкладають картинки з зображенням різних видів польових робіт у правильній послідовності, від початку робіт на полі і до кінця – трактористи орють землю, сіють, виполюють бур’ян, збирають урожай.
Вихователь.А чи працює людина на луках?
Вихователь показує слайди. Показ слайдів підкріплюється відповідями дітей. На слайдах зображено як здійснюється полив луків, косіння трави, як заготовляють сіно на корм худобі, як скиртують скошену траву, випасають тварин, ставлять вулики, збирають лікарські рослини.
Дидактична гра «Що росте у полі, а що на луках?»
На підставці стоять картки із зображенням поля та луків. Діти ставлять картинки, на яких зображено відповідну дію, яку люди роблять на полях та луках.
Вихователь. Діти, як ви вважаєте, чи втомлюються люди від праці на полі, луках? А чи приносить радість людям така важка праця? Чому?
- Звісно, люди радіють результатам праці, милуються красою полів, від збору лікарських трав буде допомога людям.
- Щоб отримати гарні врожаї, потрібно багато працювати, докладати багато зусиль. А що полегшує людську працю? (діти беруть іграшки і розповідають, яку роботу виконує та чи інша машина).

Вихователь. То що ж приносить людям користь – поле чи луки? Правильно, діти, і поле і луки мають велике значення для нас: поле – годує, і луки годують, і поле милує око, і луки милують, і поле надихає нас на творчість, і луки. Тож ви правильно сказали, що і поле, ілуки однаково важливі для всіх нас. Їх потрібно оберігати!

Тема: «Біда заставляє вчитись»
Мета: формувати уявлення дітей про те, що всьому потрібно навчитись; як розподіляються обов’язки між членами сім’ї; закріпити знання про знаряддя праці та професії людей; вправляти дітей в умінні самостійно знаходити вихід із скрутного становища, розвивати логічне мислення; розвивати зв’язне мовлення дітей; виховувати любов до праці, бажання створювати прекрасне.
Обладнання: картинки до дидактичної гри «Як допомогти домашнім неприємностям», підставка, картинки до дидактичної гри «Доповни речення».

Хід заняття

Вихователь пропонує дітям оповідання В.Сухомлинського «Біда заставляє вчитись»
Запитання до дітей:
Яка біда трапилась з дівчинкою Оленкою?
А яка біда трапилась з бабусею?
Які турботи у Оленки?
А які турботи у бабусі, мами? Чому потрібно своєчасно всього вчитись?

Мовленнева вправа «Продовж речення». Вихователь говорить початок речення, а діти продовжують його.
- Я хочу навчитись шити, щоб...
- Я хочу навчитись готувати їжу, щоб...
- Я хочу навчитись в'язати, щоб...
- Я хочу навчитись читати, щоб...
Вихователь роздає дітям картинки з зображенням предметів побуту: голки, нитки, молоток, гачок для плетіння, клей, цвях, сапа.
На підставці стоять картинки із зображеннями: відірваний ґудзик, ведмедик з відірваною лапою, стілець з поламаною ніжкою. Діти добирають картинку-відповідь.
Вихователь. Діти, коли вмієш робити все сам, то ніяка біда не страшна. Є таке прислів’я: «Діло майстра боїться» А про кого говорять, що у нього «Золоті руки»?
- Коли ви будете намагатись усього навчитись самі, то і про вас так будуть говорити.

Тема: «Чорні руки»
Мета: вчити дітей розуміти зміст твору та виділяти його головну думку, аргументувати свою відповідь прикладами з власного досвіду, розуміти значення переносних виразів «золоті руки», «білоручка», «чорні руки», уточнити знання про своє тіло; викликати бажання більш детального пізнання окремих частин тіла; розвивати вміння пояснювати значення та важливість різних частин тіла людини, зокрема рук; виховувати повагу, шанобливе ставлення до працьовитих, умілих людей та бажання навчитись самим добре працювати.
Обладнання: невеликі іграшки для розпізнавання їх на дотик, картки у вигляді «долоньок», на яких зображені картинки: вода, мило, суп, сапа, шапка, чоботи.

Хід заняття

Вихователь. Діти, коли на людину кажуть «білоручка», її сварять чи хвалять? Для того, щоб розібратись, послухайте оповідання Василя Сухомлинського «Чорні руки». (Вихователь читає оповідання).

Запитання до дітей:
Які руки були в бабусі та чому?
Чому Юрко взявся за лопату?
Чи можна сказати,  бабусині руки бувають натрудженими та чорними?
Для чого взагалі людині потрібні руки?

Бесіда «Долоньки для сонечка».
Вихователь роздає картки у формі дитячих долоньок, на яких зображено: вода, мило, суп, хліб, шапка, чоботи, рукавички, торт і пропонує дітям подивитись та «подарувати» Сонечку долоньку,  яку картинку можна пов’язати зі словом «руки».
- Чи можна відчувати руками предмети?

Вихователь. Я доведу вам, що руками можна відчувати.
Гра «Упізнай навпомацки»
Дитині пропонують повернутись спиною, а руками, заведеними за спину, визначити предмети, що їй вихователь кладе в долоньку.
Вихователь. Ви все правильно назвали. Як же ви дізнались? Ваші очі не бачили, значить відчули ваші руки. Отже, у деяких випадках руки можуть відчувати та визначити те, що не можуть побачити очі?
- Якщо я вам покажу дві склянки з водою і запропоную визначити, в якій вода гаряча, а в якій холодна, ви зможете визначити це просто дивлячись на них? Так, очима це побачити неможливо, а руками ми доторкнемось і відчуємо.
Вихователь проводить цей експеримент  із дітьми.
Вихователь. Отже, руками ми можемо відчувати. Ви переконались, які важливі і потрібні наші руки? А як можна похвалити руки? Діти, постараємось зробити так, щоб про наші руки завжди казали, що вони не лише ніжні та добрі, а й працьовиті, умілі і золоті.


Тема: «Чорнобривці»
Мета:  виховувати любов до праці та інтерес до природи;формувати в дітей уявлення про ознаки весни (тепло, сніг розтанув, з’явилася молода трава, квіти), закріпити знання дітей про весняні квіти ; вчити дітей милуватися весняними квітами; сіяти насіння; розвивати дослідницько-пошукову діяльність дітей; дати уявлення про те, що космею і чорнобривці вирощують з насіння; формувати трудові навички.
Матеріали: картинки ранніх весняних квітів та декоративних; гра «Що де росте?» насіння космеї та чорнобривців; поливальниці, вода граблі; вірш Н. Забіли «Квіти», психогімнастика, вірш К. Перелісної «Весна»,твір В. Сухомлинського «Чорнобривці».
Підготовча робота: розглядання на клумбі сходів багаторічних квітів (тюльпанів, ірисів, півонії); підготовити клумбу до висівання насіння, розпушувати землю граблями.

Хід заняття

Вихователь , діти, послухайте вірш:
Прийшла весна-красуня
Несе вбрання лісам,
І синь безкраю
Дарує небесам
Щоб вся земля від сонця
Взяла собі тепло,
Й малесеньке насіння
Щоб швидко проросло.

Вихователь про яку пору року говорять у цьому вірші?.Які зміни відбуваються в природі?.Весною природа пробуджується від зимового сну, тепло гріє сонечко, з’являється молода трава, перші лісові квіти, мати-й-мачуха, підсніжники, проліски, ряст, медунка, фіалки, прилітають птахи із теплих країв.
Вихователь пропонує дітям розглянути картинки із зображенням лісових та декоративних квітів, що ростуть на клумбах.  Гра «Що де росте?» (діти розставляють картинки із зображенням квітів на лісову галявину - та клумбу, які гарні квіти тут зображені, чи не так?).Так, дуже гарні.

Вихователь подивіться, діти, ось у мене в’язочка із підсніжниками. Ви можете милуватися живими квітами, вдихати їх пахощі... а де приємніше милуватися квітами - у кімнаті коли вони зірвані й поставленні у вазу з водою, чи під ясним небом, коли вітер колише ніжні пелюстки, коли весело гудуть бджілки і літають барвисті метелики?.
Правильно найпрекрасніші квіти в природі. Ми з вами розглядали сходи квітів на клумбі. Назвіть сходи яких квітів ви бачили на клумбі?.Ми розглядали сходи тюльпанів, ірисів, лілій, пвоніїі.Чим вони відрізняються?. Так формою листка, кольором.Це квіти багаторічники, а є квіти які висіваються із насіння, (показує картки із зображенням квітів: чорнобривці, айстри, сальвії, кросолю, космею).

Вихователь читає твір «Чорнобривці» В.Сухомлинського. Обговорення твору.
Запитання за змістом твору:
Про які квіти розповідається у творі?.
З яких  квітів зібрала бабуся насіння?
Хто сіяв насіння?
Сьогодні ми з вами  посіємо на клумбі  насіння космеї і чорнобривців. Ось подивіться яке насіннячко в мене в руці. Уявіть собі, що ви маленьке насіннячко...

Психогімнастика
«Я насіннячко»
З теплим весняним сонечком насінина починає повільно рости. (Піднімаються).
У рослини  розкриваються листочки (руки тягнуться в гору),
росте стебельце (витягується тіло),
з’являються гілочки з бутонами (руки в сторони, пальці стиснені).
 Наступає радісний момент, і пуп’янки розкривабться (різко розкриваються кулачки),
Йутворюється  в прекрасну  миловидну  квітку.
 Наступає літо, розквітла квітка довго  радуєсвоєю красою.
Але ось подув вітер, наступила осінь. Квітка гойдається в різні боки, бореться з непогодою (розгойдування руками, головою, тілом).
Вітер зриває пелюстки та листки (опускаються руки, голова),
 квітка згинається, хилиться до землі, лягає на неї. їй сумно. Але ось і пішов зимовий сніжок.
 Квітка знову перетворюється в маленьку насінину.

Вихователь ось зараз ми підемо в квітник і посіємо дуже гарні квіти. Беремо із собою необхідний інвентар: граблі, поливальниці, воду, насіння в пакетах.
Діти стоять півколом біля клумби. Вихователь показує малюнки космеї і чорнобривців. Запитує чи подобаються дітям ці квіти, чи хочуть вони, щоб такі квіти росли в них на клубі. Роздає дітям по одній насінині красолі й пропонує розглянути.
Діти, відзначають що вона сірого кольору, кругла, нерівна. З кожної насінини виросте квітка. (Показує малюнок). Називається вона красолею. А ось насіння іншої квітки – чорнобривців.
Роздає насіння, діти відзначають, що воно тоненьке, довгеньке, чорного кольору (вихователь показує малюнок - чорнобривця).

Вихователь зараз ми посіємо це насіння.

Дослідницько-пошукова діяльність. Вихователь пропонує визначити рукою, холона земля чи ні. Діти висновки роблять самостійно.. Земля не холодна бо її нагріло сонечко.Що потрібно для росту рослини? Земля, вода, тепло яке дарує нам сонце.
Вихователь показує як і де треба сіяти насіння космеї та чорнобривців. Роздає дітям пакетики з насінням і каже: « Красолю ми посіємо з краю. Насіння спочатку треба розкласти в борозенки ось так (показує відстань між насінням), а потім засипати землею.
У другій борозенці посіємо чорнобривці. Подивіться, як треба це робити. Діти стають уздовж борозенок. Для кожної дитини відводиться місце, де вона має розкласти в борозенки насіння й засипати його землею. Потім діти поливають посіви.

Дослідницько-пошукова діяльність. Визначити стан землі перед поливом і після поливу.
Пошукова діяльність: визначити на дотик сухоу та вологу землю. Діти самостійно роблять висновок, який грунт потрібен рослинам.
Вихователь. Молодці! Ви добре сьогодні попрацювали, показали, що ви дуже працьовиті. Не забувайте доглядати за квітами поливати їх при потребі, розпушувати землю, оберігати їх.

Вихователь читає вірш Н. Забіли «Квіти»

Під віконцями на сонці
У весняному саду
У земельку,
Як в постельку
я насіннячко кладу
Під віконцями на сонці
Линьте краплі до землі,
Щоб на грядках, у зернятках
Кріпли паростки малі.

Прийде літо,
Будуть квіти,
Будуть в мене восени
У віночку на голівці
Чорнобривці запашні.

Сонце, смійся!
Дощик, лийся!
Підсумок заняття
- Для чого люди висаджують квіти?.
- Що потрібн для того щоб квіти росли?

Вихователь. Отже, любіть, оберігайте природу рідного краю любі мої вихованці.























Розвага морально-етичного  спрямування
з елементами  драматизації за мотивами творів В.О.Сухомлинського
 «Зайчик і місяць», «Кому іти за дровами», «Хлопчик і сніжинка».
«Зимова мандрівка у казки В.О.Сухомлинського»

(Під музику діти заходять до зали).

Ведуча: З давніх-давен живуть на Землі красуня Зима та її непосидюча дочка – Заметіль.  Влітку вони ховаються від спеки у своїй крижаній хатинці, а як настають морози – починають хазяйнувати по всіх усюдах.  Сьогодні на календарі місяць - лютий, країною крокує й господарює красуня Зима. Її морозяний подих рум'янить личка дітей, а снігова ковдра дарує  малятам веселі ігри та розваги.

Діти:
1. По Вкраїні знов хурделить
Снігом білим землю стелить.

2.Ліс під інеєм дріма, по землі іде Зима.
Входить, ніжна і велична в крижану господу січня.

3.Лише місяць тонкий на небі зітхає,
На подвір'я і хати людські зазирає.

4.Ой зима, ти, зима, не ходи до нас дарма,
Більше снігу нанеси, всі доріжки притруси!
І доріжки і горбки, щоб каталися санки!

(Пісня «Зимонька» (Г. Бойко, К. Мясков).
(Під музику входить Зима).
Зима:
Вітаю дуже радо вас!
На мене всі чекають
І хоч лякають їх морози,
Все ж весело стрічають.
Ви чули казку, ніби я
Жорстка і презлюча.
Та це не правда, кажу вам:
Душа моя співуча.
Співають в ній вітри, сніги,
Співають хуртовини.
Це колискова для землі
І радість для людини.
- Малята, а ви теж вважаєте мене злою?
- Хіба не веселять вас мої зимові розваги?

Адже я так трудилась, щоб і льоду міцного для ковзанок наморозити, щоб снігу пухнастого для санчат та лиж насипати, та щоб у сніжки ви могли погратися...

 Ведуча: Але ж, Зимонько, чимало дошкуляють  твої вітри та хуртовини, сніговії та міцні морози. Нелегко пережити цей час і людям і звірятам.
Зима: Так, часом мої помічники - Заметіль, Зимовий вітер та Морозенко можуть надто розгулятись і шкоди наробити. Тому я й прийшла до вас у гості, аби разом з вами помандрувати нашою зимовою країною, і перевірити, чи все гаразд у нашому домі.

Ведуча: А як же ми зможемо здійснити цю подорож?
Зима:    Нам допоможуть буйні зимові вітри. Адже ця подорож незвичайна, а казкова.
Ведуча: Куди ж ми вирушаємо?
Зима:
Вітре буйний, прилети,
Нас на крилах покрути, 
Над землею пронеси,
Ліс і поле покажи!\

(Звучить фонограма хуртовини)

Зима: Погляньте, он на узліссі зайчик сидить. Уже й ніч його застала. Мороз тріщить, сніг проти Місяця блищить, холодний вітер з яру повіває.

(Казка «Зайчик і Місяць»)
 Зайчик (співає):
Холодно, холодно
Йде вже Зима
Голодно, голодно,
Їжі нема.
Лапки замерзли
І вушка мої.
Де притулитись
В холодні ці дні?

Зайчик (до Місяця): Місяцю, любий,погрій мене своїми променями, бо  довго ще сонечка чекати.

(Звучить музика, Місяць спускається за ялинку, звідти виходить хлопчик - Місяць).
Місяць: Жаль мені тебе, Зайчику. Іди полем, полем, я тобі дорогу освітлю. Прямуй до великої копиці  соломи.

(Звучить музика, Місяць веде Зайчика до копиці  соломи, зайчик ховається за стіг, потім виглядає, усміхається).
Зайчик: Спасибі, любий Місяцю, що ти показав мені дорогу і я зігрівся в копиці соломи.
Місяць: Грійся, Зайчику, та на небо поглядай. Там мої сестриці-зірочки для тебе затанцюють.

(Місяць йде за ялинку, піднімається картонний місяць).
(«Танець зірочок») Зима: Ну що ж, здається тут все гаразд.
Ведуча: А куди ми помандруємо далі?
Зима: До наступної казки, а дорогу нам встелить білий пухнастий сніжок.

(Хоровод «Білий снігу - сніженьку»)
Зима: А зараз, діти, давайте розглянемо у віконце хатинку, що край села стоїть. Здається, там мати із трьома синами живе. Два сини - вже дорослі юнаки, а третій підліток - Юрко, маленький, тоненький, мов очеретина.

(Казка «Кому ж іти за дровами?»)
(Вибігають хлопчики, старші граються, а молодший співає пісеньку)

(Пісня «Помічник» (М.Катричка)
Мати:  Холодно, діти. А дров немає... Що ж робити? Кому ж за дровами йти?
(Старші один на одного поглядають, знизують плечима, мовчать) Юрко: Я піду за дровами, мамо.
Мати: А морозу  ти не боїшся, сину? Адже ти у нас найменший. Юрко: Ні, не боюся.
Мати: Ну то ж, іди, Юрку.
(Зітхнула і поцілувала сина, Юрко йде. Пауза)
Два сини: Ми теж підемо в ліс, мамо.

(Йдуть теж до лісу)
Мати: Йдіть,сини.
(Зітхнула з полегшенням)
Яка ж я щаслива мама. Правда, ж у мене ростуть помічники?

(Мати йде за хатину).
Зима: Ну що ж, гадаю, що в трьох вони впораються. І дров до хати принесуть, і замерзнути  один одному в лісі не дадуть.
Ведуча: Зимонько, чи не час нам додому, у наш садочок повертатися?
Зима: А що, позамерзали? Так, так, повертаємось. А в подорож нас супроводжуватимуть мої донечки - сніжинки. Погляньте, як гарно вони танцюють.

(«Танець сніжинок» ) (Виходить хлопчик)
Хлопчик: Ой, яка легка, ніжна, прозора сніжинка пролітає. Ось-ось впаде комусь під ноги і її затопчуть. Ні-ні, не треба падати сніжинці на землю, не треба її топтати... Сідай на мою долоньку, красуне. Тут тобі буде тепло і затишно... Ой, що це? Де ти, сніжинко?.. Лише крапелька блищить...
Зима: Не сумуй, дитино. Наступної зими цякрапелька неодмінно перетвориться на пухнасту, білу сніжинку і знову прилетить до тебе у гості. А зараз саме час для веселої пісні.

(Пісня «Сніжна пісенька» (Л.Компанієць, Д Львов-Компанієць) Ведуча: Як багато, зимонько, ми всього сьогодні побачили, чи не хочеш з нами у веселу гру погратись?
(Гра «Склади сніговика»)
Зима: Які гарні сніговички у вас виходять. А хочете, я трохи почаклую та   їх оживлю?

(Зима чаклує -  «Танець сніговиків»)
Ведуча:
Сніговику, сніговику!
Скажи нам, а навіщо
Тобі дали таку мітлу,
Яка за тебе вища?

Сніговик1:
Я нишком - тишком у ночі
Сніг підмету з дороги
Щоб діти, з дому ідучи,
Не замочили ноги.

Ведуча:Сніговику, сніговику!
Скажи нам, а навіщо
На голові твоїй стирчить
Відрище - здоровище?

Сніговик 2:
А щоб тоді, як місто спить,
Малечі ковзанки залить,
Чи у метіль кудлату,
Синиць туди сховати:
Нехай собі сидять під ним,
Неначе це - пташиний дім.

Ведуча:
Ну, а твоя морквина - ніс
Навіщо - розкажи-но?

Сніговик 3:
Якби колись пішов я в ліс,
То б я зайцям її одніс .
Бо це - для них морквина.

Ведуча:Сніговику, сніговику?
Ще трохи нас послухай:
Навіщо ж в тебе рот такий –
Від вуха і до вуха?

Сніговик 4:
Ну, це відомо кожному:
Без усмішки не можу я!

ВедучаЯкі ви добрі, сніговики! Здається, що серця у вас не льодяні, а теплі - теплі.  За це вас і люблять дорослі і діти.

Зима:    А мені, діти, уже час іти від вас, адже ще дуже багато справ у мене: перевірити, чи всю землю пуховою ковдрою вкрито, чи через всі ріки та ставки крижані мости побудовано, чи всі вікна мороз картинами розмалював. Усе треба встигнути, усюди побувати. Тож, бувайте, любі діти, до наступної зустрічі!

Ведуча і діти: До побачення, Зимонько!

(Звучить музика, Зима йде)
Ведуча: Діти, а вам сподобалось наша подорож?
- І мені теж. А ще я помітила одну особливість: усі казки, які Зима нам показала – особливі, добрі, а їх герої - чуйні та милосердні.  Чи не так?
- Який добрий вчинок зробив  Місяць з казки «Зайчик та Місяць»?
- А у казочці про трьох братів ви помітили, як зраділа матуся за синів?
- Як ви думаєте, чому вона так зраділа?
- А хлопчик, який приголубив сніжинку, теж хотів зробити добру справу?
- Яку?
- Ось і закінчилася наша подорож до світу казок Василя  Сухомлинського. Хоч ці казки і маленькі, зате в них багато   мудрості, добра, чуйності та справедливості.

(Пісня «А  я бажаю вам добра» - Н.Май)














Гурток «У світі чарівних казок В.О. Сухомлинського»

Мета:формування духовно-моральних цінностей, орієнтирів; створення умов для підвищення моральної активності дошкільників; сприяння духовно-моральному розвитку дітей, виховання любові до ближнього, до України через ознайомлення з національним та культурним надбанням народу, кращими зразками українського прикладного мистецтва.

Розділ 1:
«Норми моральності за педагогічною спадщиною В.О.Сухомлинського»
Дата Тема Програмові завдання Обладнання
«Коли в серці живуть добринки» Закладати в дітей основи моральності, духовності, через ознайомлення їх зі змістом казки; розвивати уяву, слухову увагу та пам’ять, зв’язне мовлення,елементи логічного мислення (аналіз, порівняння, вміння установлювати причинно-наслідкові зв’язки); виховувати доброту, чуйність, милосердя, співчутливість та розвивати здатність розуміти необхідність доброзичливих стосунків з ровесниками, любов і повагу до всіх ближніх (родини), друзів, бажання допомагати іншим; вчити самостійно обирати вид образотворчої діяльності, матеріал для роботи;виховувати охайність у роботі, розвивати творчу ініціативу, фантазію, естетичний смак. Фломастери, серветки, підкладні дощечки, клей, пензлі, заготовку тварин, птахів(з пінопласту), квітів(з паперу).
Література: казка В.Сухомлинського «Намисто з чотирма променями».
«Коза – дереза». Казка на новий лад. Сюжетно – рольова гра – казка. Активізувати словник дітей, вчити самостійно і змістовно, весело спілкуватися з однолітками, вільно користуватися виразним митом, словом, образно мислити, фантазувати, створювати моделі моральних взаємин між людьми;вдало використовувати фразеологізми, порівняння, епітети у мовленні дітей. Атрибути до сюжетно – рольових ігор «Сім’я», «Магазин», «Пошта», «Перукарня», Будівельники», дрібні іграшки – саморобні; стілець оповідача, мікрофон.
«Людина починається з добра»
Святковий ранок до дня народження В.О.Сухомлинського. Формувати у дітей уявлення про доброту і чуйність, підвести до усвідомлення того, що кожна людина повинна творити добро;розвивати вміння працювати в колективі;виховувати доброту. Текст казки В.Сухомлинського «Бджілка і Гарбузова Квітка», прислів’я, приказки, вислови В.Сухомлинського, музичний супровід, сопілочка, Квітка доброти.
«Чому засумував ведмедик». Читання казки «Лялька під дощем». Розповісти дітям казку В.О.Сухомлинського «Лялька під дощем». Заохочувати дітей вирішувати проблемні запитання та ситуації, придумування продовження казки; розвивати увагу, спостережливість, мову, мислення дітей;виховувати доброзичливі людські якості: співчуття,відповідальність. Плюшевий ведмедик. Дидактичні ігри: «Розкажи про характер іграшки», «Уяви себе…».
«Урок доброти». Інтегроване заняття з розвитку мовлення, художньої літератури та образотворчого мистецтва. Продовжити знайомства зі своїм (Я), вчити розуміти і відчувати свій внутрішній світ, своє ставлення до себе і до оточуючих людей; уміти радіти з того, що ти такий, який ти є. Продовжувати знайомити з творчістю В.О.Сухомлинського, ознайомити з оповіданням «Як Сергійко навчився жаліти»;розвивати уяву, зв’язне мовлення, мислення, творчість;виховувати повагу один до одного, зацікавленість.
Портрет В.О.Сухомлинського,оповідання, Ласкавинка (повітряна кулька), магнітофон з записом дзюрчання струмка, сердечка з солоного тіста.
«Завітала казка до малят». Заняття-драматизація за творами В.О.Сухомлинського. Продовжувати вчити дітей розігрувати дії за змістом художніх творів, використовуючи немовленеві виражальні засоби (міміку, жести, відповідні рухи); розвивати емоційність, виразність голосу під час промовляння віршів, закличок, уміння входити в образи персонажів;формувати вміння оцінювати певну моральну ситуацію й висловлювати свою думку щодо неї; виховувати доброту, ввічливість, щирість, бажання допомагати іншим.
Декорації, елементи костюмів з наголівниками персонажів, твори В.О.Сухомлинського «Як зайчики грілися проти місяця», «Про синичку і дівчинку Мар’янку».
«У дружбі ми зростаємо». Розвага з елементами драматизації. Розвивати позитивні емоції, дружні стосунки, здатність дружити, почуття відповідальності;формувати творчі здібності під час театралізованої діяльності; виховувати доброзичливість, товариськість, бажання своєчасно прийти на допомогу.
Декорації лісу, магнітофонний запис зі звуками шуму лісу, іграшка-клоун.
«Як Білочка Дятла рятувала». Ознайомлення дітей з казкою В.О.Сухомлинського. Продовжувати розвивати дружні стосунки між дітьми; учити дружити і дорожити дружніми стосунками; виховувати морально-естетичні якості, через особисте сприйняття художнього слова;закріпити вміння працювати із солоним тістом; викликати почуття радості від виготовлених власноруч подаруночків із солоного тіста.
Іграшка-зайчик, сніговичок, кошик із калиною, іграшковий котик, солоне тісто.
«Навіщо кажуть спасибі». Діагностика засвоєння морально-етичних норм та правил. Продовжувати вчити дітей доброзичливого ставлення до своїх однолітків і дорослих; дати уявлення про позитивний вплив ввічливих слів на основі аналізу вчинків персонажів казок В.О.Сухомлинського; обговорити з дітьми деякі прояви неправильної поведінки; вправляти у розв’язанні моральних завдань, активізуючи «ввічливі слова»; розвивати аналітичне мислення, пам’ять, увагу, зв’язне мовлення, вміння міркувати та робити висновки; виховувати бажання бути ввічливими, доброзичливими до людей. Чайний сервіз, печиво, цукерки, яблука. Тематичні прислів’я. Твори В.О.Сухомлинського
«Спасибі», «Сім дочок», «Важко бути людиною».
«Сім разів відмір, один раз відріж. Десять разів подумай, один раз скажи». «Будь хазяїном своїх вчинків». Формувати уявлення дітей про мотиви та наслідки вчинків; вчити обирати спосіб поведінки відповідно до ситуації; орієнтуватися в термінах, якими називають ознаку спорідненості – вчинок, поведінка; спонукати поводитись морально не лише під впливом та контролем дорослого, а й з власної ініціативи; учити визначати межу між соціально прийнятною, схвалюваною та не схвалюваною поведінкою; виховувати відповідальність, симпатію. Читання оповідання В.О.Сухомлинського «Щоб метелик не наколовся»; дидактична гра: «Оціни вчинок».
«Подорож до країни чарівних слів з використанням творів В.О.Сухомлинського «Бабусин борщ», «Лялька під дощем». Продовжувати дітей знайомити із спадщиною великого педагога, вчити дітей відповідати на запитання по змісту тексту повними реченнями, висловлювати свої думки щодо прочитаного; пояснити дітям, що означає вислів «бути тактовним, чуйним».;разом з ними визначити, що таке комплімент;розвивати логічне мислення, діалогічне та зв’язне мовлення;виховувати повагу до старших, співпереживання; вчити бути чуйними, добрими, порядними людьми. Будівельний матеріал, стільчики ( для імітування автобуса). Таблички з назвами зупинок: «Тактовність», «Чуйність», «Комплімент». Дидактична гра «Скажи комплімент».
«Квітка доброти». Вчити дітей складати казку за структурно – логічною схемою, уважно слухати оповідання, відповідати на запитання за його змістом, відображати сюжет казки на малюнку;розвивати вміння добирати слова з протилежним значенням ( антоніми); виховувати доброзичливе ставлення один до одного, бажання робити людям добро. Букет з квітами. Оповідання В.О. Сухомлинського «Пелюстка та квітка». Папір, фарби.
«Бджілка трудівниця»
Місце проведеня: фруктовий сад на ігровому майданчиу Ознайомити дітей з повадками бджілок; на яскравих прикладах довести,що бджілки великі трудівниці; удосконалювати навички зв’язного мовлення; прищеплювати дітям бережливе ставлення до природи.
Розділ 2:
«Духовні цінності сім’ї та родини . Взаємодія дошкільного закладу та сім’ї»
Да
та Тема Програмові завдання Обладнання
«Ледача подушка, або «Лінивиму завжди ніколи». Розширювати поняття дітей про людські якості; з’ясувати,як діти розуміють слово «лінивий»;простежити на прикладах поведінки людей та живих істот прояви лінощів. з’ясувати причину їх; визначити осн;вні прояви лінощів,протилежну їм якість поведінки-працьовитість.;залучити дошкільнят до самоаналізу на предмет виявлення в себе такої небажаної якості,запропонувати дітям подумати,як можна позбутися лінощів. Піктограми, ілюстрації, книжки із зображенням живих істот у процесі якоїсь діяльності.
Художні твори В.О.Сухомлинського – «Ледача подушка», «Як покарали зайця».
«До нашого краю завітала осінь» Читання казки В.О.Сухомлинського «Гроза у лісі». Емоційне читання казки,щоб діти відчули красу галявини, намагалися власними емоціями та інтонацією створити картину дружної родини, розкриваючи гармонію стосунків у ній, атмосферу радості від спілкування з красою довкілля.;застерегти дітей, що з громом і блискавкою жартувати не варто; пояснити дітям слова і вислови: неділя, родина, галявина, конвалії, кущ шипшини, грім, «линуло як із відра». Картки із зображенням різних квітів, набір цифр. Дидактична гра: «Знайди рослину за назвою (описом)».
Читання та переказ оповіданя В.О.Сухомлинського «Сиві волосинки» Закріпити і уточнити знання дітей про моральні цінності людини: доброту, любов, співпереживання.;розвивати вміння зв’язно, послідовно і зрозуміло для інших переказувати близько до тексту літературний твір; збагачувати словник новими словами:
- Слова – ознаки (турботлива, ніжна, дбайлива);
слова-дії (пестить, голубить, щебече)4
навчити добирати синоніми, порівняння, складати речення з відповідними словами; сприяти розвитку пам’яті, мислення, уяви, уваги;виховувати доброзичливе ставлення до близьких людей та бажання бути добрими, щирими людьми. Портрети жінок різного віку,фото матерів та бабусь дітей.
«Мама і тато найдорожчі в світі люди». Розширювати знання дітей про найближчих, найдорожчих людей – маму і тата; вчити розрізняти права та обов’язки різних членів сім’ї;формувати уявлення про те, що обов’язок батьків – піклуватися про своїх дітей, а  обов’язок дітей – любити тата  і маму, допомагати їм, слухатися;учити вживати слова на позначення характеру, поведінки: лагідна, добра, щира, дужий, уважний, справедливий. Читання оповідання В.О.Сухомлинського «Лист до батька», «Найласкавіші руки». Магнітофон, ілюстрації із зображеннями мами й тата за їх роботою, обов’язками; вірш П. Осадчука «Я навчаюся у тата».

«Умій сказати, умій змовчати. Хочеш щоб тебе слухали, навчися слухати інших». Розширювати уявлення дітей про людину, як суспільну істоту, про гуманістичне спілкування з людьми;вчити оцінювати вчинки та взаємини людей, орієнтуючись на моральні стандарти; передавати інформацію невербальними способами спілкування; соціально прийнятно поводитися в різних ситуаціях спілкуванн;збагачувати досвід спілкування з людьми різного віку;розвивати фантазію, увагу; виховувати культуру спілкування, позитивне ставлення до людей, почуття радості від спілкування з ними.
Ілюстрації з зображенням різних ситуацій спілкування, казка В.О.Сухомлинського «Дівчинка і Ромашка», іграшкові телефони, зелені та червоні фішки.
Образ матері в творах В.О.Сухомлинського. Читання оповідання «Найласкавіші руки». Продовжувати ознайомлювати дітей з творчою спадщиною В.О.Сухомлинського ; формувати уявлення про родину, культуру родинних стосунків; визначити образ найдорожчої для дітей людини – мами, відображати її характер і свою любов до неї під час малювання та опису маминого портрета; розвивати у дітей особливе ставлення до ляльки, як замінника людини та здатність до симпатії; виховувати у дітей теплі почуття, вдячність, зацікавленість до видатного педагога, який написав багато творів про чуйність і повагу до людини.
Портрет В.О.Сухомлинського. Книжка «Казки школи під голубим небом», атрибути для драматизації, фарби, ляльки – немовлята, музичний супровід.
«Що таке щастя»
 Гра-драматизація «Як Баба Яга шукала щастя». Продовжувати вчити дітей слухати розповідь вихователя, відповідати на запитання, пов’язані з темою оповідань; збагачувати словниковий запас та розвивати вміння доводити власну думку під час гри  «Квітуче дерево»; продовжувати вчити дітей інсценувати твори, входити в образ, емоційно відтворювати характер героїв казки, розуміти розкривати зміст філософського поняття «щастя»;розвивати нестандартне мислення, виховувати позитивне ставлення до всього живого, вміння аналізувати свій емоційний стан та стан інших людей. Твори В.О.Сухомлинського «Материнське щастя», «Весняний вітер»; картки із зображенням (сонечка, лагідного вітерця , гніздечка з пташками, білочка, дятел, багато листочків, бджілки, співаючі пташки, гусінь, дощик);Дидактична вправа «Закінчи речення».


Розділ 3:«Народна культура»
Да
та Тема Програмові завдання Обладнання
«Донька лісу-береза» Розвивати уяву дітей та формувати позитивні емоції та почуття,вчити символічно вирізняти в окремих представниках рослинного світу риси характеру,притаманні дівчаткам і хлопчикам; дати уявлення про те,яку роль відіграють дерева в нашому житті,що дерево живе: йому боляче, сумно, весело, як воно впливає на людину,її стан здоров’я; розвивати образність мовлення дітей, кмітливість; виховувати любов, пошану до лісу, до дерев, бережне і турботливе ставлення до них. Листочки з різних дерев, фломастери, магнітофонний запис звуків лісу, портрети дерев.
Ознайомлення дітей з казкою «Хризан-тема й Цибулина». Донести до дитячого розуму,яскраві образи персонажів;під час переказу й відповідей на запитання зробити акценти на моральних колізіях; пояснити дітям значення слова хризантема та її історичне походження,а також про цілющі властивості цибулини.
Ілюстрації рослин та квітів. Дидактична гра: «Склади осінній букет».
«Чудова пора року». Читання оповідання В.О.Сухомлинського «Яблуко в осінньому саду». Бесіда про пори року,спостереження за збиранням впалого листя; закріпити цифри і числа від одного до п’яти, вправляти в порівнянні двох множин, ліплення предметів округлої форми (яблука,помідори,сливи). Геометричні фігури з тканини, математичні смужки, набір цифр, набір карток із зображенням овочів, фруктів, опале листя, підготовлене обладнання для ліплення на кожну дитину.

«Зимові явища природи». Читання та інсценівка казки В.О.Сухомлинського «Білочка і Дятел». Розширити знання дітей про природне довкілля,учити встановлювати логічні взаємозв’язки між живою і неживою природою; розвивати вміння спостерігати за явищами природи,робити порівняння і висновки зі спостережень,виховувати інтерес і бережливе ставлення до природи, вміння захоплюватись, милуватись красою зимових пейзажів. Казки В.О.Сухомлинського «Кмітливий Скляр», «Білочка і Дятел», загадки про казки.
«Дітям про сестрицю-голубу водицю», за оповідан-ням В.О.Сухомлинського. Закріплювати, уточнювати й розширювати знання дітей про воду, її здатність перебувати в різних станах (рідкому, твердому, газоподібному); про значення води для життя тварин і рослин; навчити малюків дотримуватись правил користування водою; удосконалювати вміння дітей складати казки на запропоновану тему; продовжувати ознайомлювати вихованців з символами рідного краю;виховувати в дітей любов до рідного краю; розвивати допитливість, творчість.
Глобус, оповідання «Сніжинка», «Як Ріка розгнівалася на Дощ», «Камінь». Схема кругообігу води в природі; пагінець бальзаміну; Капітошка.
«Про птахів ми знаємо, їм допо-магаємо» Природознавче заняття з пріорите-том мовленне-вих та креативних завдань. Виховувати культуру практичної,пізнавальної діяльності; формувати позитивне ціннісне ставлення до птахів, бажання допомагати їм узимку; складати основи екологічної культури; збагачувати уявлення дітей про розмаїття птахів рідного краю, які залишаються на зиму; формувати розуміння залежності життя птахів від людини та природних умов.;вправляти у порядковій лічбі;закріплювати вміння орієнтуватись у просторі; знання назв дерев (береза,горобина,дуб,ялина), та вміння розрізняти їх. Розглядання ілюстрацій «Птахи рідного краю», бесіда «Як живеться взимку друзям». Читання віршів, загадок про птахів, що зимують, оповідання В.О.Сухомлинського «Дівчинка і синичка».
«Пролісок» Вчити спостерігати весняну природу; розглядати й описувати пролісок безпосередньо в умовах природи; визначити у ньому істотне, а також причини, які впливають на розвиток проліска; збагатити мовлення дітей образними висловами і підготувати їх до складання казки. Місце проведення на свіжому повітрі. Читання казки «Сині оченята». Гра: «Відгадай де росте». Гра–медитація «Я – Пролісок».
«Весняна пісня». Поглиблювати знання дітей про казку, як вид усної творчості; вчити визначати головну думку казки, удосконалювати вміння дітей переказувати її; формувати у дітей знання про комах; виховувати екологічну культуру, любов до природи, сприяти формуванню таких якостей особистості, як спостережливість, почуття прекрасного;вчити розуміти природу, відчувати її красу; розвивати позитивно–емоційне ставлення до природи; прищеплювати бережливе ставлення до природи. Читання казки В.О.Сухомлинського «Бджолина музика». Гра «Комашки». Казка В.О.Сухомлинського «Все співає в лісі».
«Весну ми любимо, словом голубимо». Узагальнювати й розширювати знання дітей про весняні явища природи, про садові квіти (підсніжники, проліски, гіацинти, тюльпани, нарциси тощо) про комах (бджола, сонечко, муха, комар); збагачувати словниковий запас дітей іменниками зі зменшувально-пестливими суфіксами, прикметниками, дієсловами; стимулювати мовленневу активність; розвивати дрібну моторику рук, зорове й слухове сприйняття, виховувати спостережливість, інтерес і любов до природи. Панно із зображенням весняних явищ і об’єктів природи. Дидактична гра: «Склади ціле» (весняні квіти). Аудіозапис із дзижчанням комах, різнокольорові камінчики фарби, папір, м’яч, «чарівна паличка».
«У гості до Вербиці». Заняття–мандрівка. Ознайомити дітей зі старими звичаями вшанування верби в Україні, з речами домашнього вжитку, які виготовляються з верби; формувати звертання, прохання, величання;спонукати дітей до роздумів і міркувань. Бесіди про українські обряди, свята, звичаї, розглядання верби, ознайомлення з музичними інструментами та предметами побутового вжитку, виготовлених із верби.
«Наберу з криниці чистої водиці». Продовжувати ознайомлювати дітей з народною символік;. розширити знання про криниці, про появу легенди про них, значення в житті людини;формувати уявлення про те, як шанобливо і бережно ставилися наші предки до криничних джерел; закріпити знання дітей про властивості води; розвивати логічне мислення, фантазію, щодо створення нових малюнків, асоціацій, думок;виховувати бережливе ставлення до водних ресурсів, бажання піклуватися про чистоту води.
Макет криниці-журавля, відро з водою, малі відерця, кухлики, картинки де зображені криниці, легенду про криницю–журавля, вірші про криницю.
«Сонце – джерело життя на землі». Проводиться в парку. Пояснити дітям, що сонце – небесне світило, яке має найбільше значення для життя на землі; вчити спостерігати різні явища і зміни у природі; відшукати причини цих явищ і змін; поповнювати словник дітей образними висловами про сонце;вчити послідовно і логічно висловлювати свої думки. Читання віршів про сонце; оповідання В.О.Сухомлинського «Я ще раз побачив тебе Сонячний Променю». Загадки, прислів’я про сонце. Рухлива гра «Сонечко сходить». Гра – медитація «Я сонечко».
                                                    Розділ 4:
«Прикладне мистецтво у формуванні загальнолюдських якостей»
Дата Тема Програмові завдання Обладнання
«Казка,казка,оживи і себе нам покажи». Допомогти дітям виготовляти героїв казки для настільного театру (театр на картоні); зацікавити дітей до створення нових,вигаданих персонажів казки,визначати характери персонажів;вчити дітей відповідати на проблемні запитання, брати активну участь в обговоренні сюжету казки на новий лад; закріпити вміння та навички (правила) користування ножицями; розвивати спостережливість, охайність, мислення.
Створення казкових персонажів на основі казки В.О.Сухомлинського «Лялька під дощем».
«Показ настільної вистави «Лялька під дощем» (на новий лад) в обробці дітей. Заохочувати дітей до дій з іграшками-героями (водити на столі); допомогти дітям у розподілі ролей між собою, передавати інтонаційну виразність мовлення (ритм,дикція;. опанувати діалогічне та монологічне мовлення;прищеплювати любов до театру.
Ширмочка, декорації, іграшки-персонажі.
«Якого кольору Сніг», «Ласкавий Вітер і Холодний Вітрюган» Учити дітей розуміти опис природи і природних явищ у творах «Якого кольору Сніг», «Ласкавий Вітер і Холодний Вітрюган» та відтворювати їх у своїх малюнках; продовжувати вчити дошкільнят за допомогою фарб відображати частину доби (ранок, день, вечір, ніч) та настрій задуму.

«Моя Батьківщина − село Косівщи-на». Виховувати у дітей любов до рідного краю, природи, та почуття гордості за Україну; ознайомити з поняттями Батьківщина, рідний край, оселя, закріпити знання про навколишню природу, її взаємозв’язок із світом людей; вчити розуміти твори наших українських письменників про природу , її красу, милуватися нею; вчити робити словесні описи природи, що оточує нас повсякчас; розвивати вміння коротко і лаконічно передавати основну думку в малюнку або на словесному описі картини; закріплювати акторські здібності дітей під час декламування віршів.
Читання творів В.О.Сухомлинського «А що там за лісом?», «Як ріка розгнівалася на дощика ». Вірші раніше вивчені про Україну, природу, магнітофонні записи пісень.
«Не вихваляй-ся» Проводиться в музичній залі. Ознайомити дітей зі струнним інструментом – скрипкою, її звучання як в оркестрі так і в сольному виконанні; дати дошкільникам знання про те, що без музикантів інструменти не звучать – щоб грати на них треба мати велике бажання, вміння та наполегливість; розширити знання дітей про видатних майстрів, які виготовляли скрипки – Гварнері Страдіварі; через відеозапис познайомити з видатними музикантами сучасності (Богодар  Которович, Асія Ахат – Україна; «Ванесса Мей – Китай); вчити співвідносити інструмент з назвою професії (піаніно – піаніст, скрипка – скрипаль…); розвивати у дітей бажання бути скромними, тактовними, не вихвалятися; виховувати повагу до професії музиканта, бережливе ставлення до музичних інструментів.
Ілюстрації із зображенням музичних інструментів. Скрипка, казка В.О.Сухомлинського «Скрипка І Місячний Промінь».



Зразки конспектів занять під час гурткової діяльності

Тема: «Найрідніша мама»
Мета: виховувати любов та шанобливе ставлення до матері та інших членів своєї родини,  розвивати зв’язне мовлення, пам'ять, продовжувати знайомити дітей з казками В. О. Сухомлинського «Найрідніша мама» та прищеплювати цікавість до них.
Матеріали: ілюстрація до казки В. О. Сухомлинського «Найгарніша мама»

Хід заняття

Вихователь  загадує загадку - забавлянку
Найрідніша, наймиліша,
Всіх вона нас пестить, тішить,
Завжди скрізь  буває з нами.
Відгадайте, хто це? ( мама)
Головна, найрідніша людина для кожного з нас – це мама. Розкажіть, як треба ставитися до своїх мам?
Кожна жива істота – будь то людина, тварина чи птах – любить свою маму, бо вона для  неї  найдорожча.
Зараз я прочитаю вам казочку, яка так і називається -  « Найрідніша мама», яку написав В. Сухомлинський.

Найрідніша мама

Випало Совеня із гнізда та й повзає лісом. Далеко забилось, не може знайти рідного гнізда.
Побачили птахи малого, некрасивого, з великою голівкою, вухатого, банькатого, жовторотого. Побачили  й питають, дивуючись:
- Хто ти такий, де ти взявся?
- Я Совеня, - відповідає мале. – Я випало з гнізда, не вмію ще літати і вдень дуже погану бачу. Я шукаю маму.
- Хто ж твоя мама? – питає Соловей.
- Моя мама Сова, - гордо відповідає Совеня.
- Яка ж вона? питає Дятел.
- Моя мама найгарніша.
- Розкажи, яка ж вона, - питає Дрізд.
- У неї голова, вуха й очі  такі, як у мене, - відповідає з гордістю Совеня.
- Ха – ха ха - зареготали Соловей, Дятел і Дрізд. – Та ти ж потвора. Виходить, і мати твоя така сама потвора.
- Неправда! – закричало Совеня. – Мама в мене найгарніша.
Почула його крик Сова, прилетіла потихеньку, взяла Совеня за лапку й повела до рідного гнізда.
Совеня уважно подивилося на свою маму: вона була найгарніша.
Вихователь. Малята, чому ж Сова видавалася Совенятку найгарнішою?
-Як відреагувало Совеня на те, що інші птахи посміялися над його мамою?
- Чи хорошоюдитиною на вашу думку, було Совенятко?
- Чому ви так вважаєте?
Вихователь. Правильно, дітки. У всіх мами різні , але кожна мама…Яка?
Кожна мама для своєї дитини – найкраща.

Дидактична гра « Такі різні мами»
Фізкультхвилинка « Я турботлива дитина»
( вихователь пропонує дітям розділитися на дві групи. Діти однієї групи домовляються між собою і показують тільки за допомогою рухів і міміки дії, які виконує мама. Інша група дітей відгадує. Вихователь у разі потреби допомагає дітям першої групи. Після чого групи міняються місцями.
Мама колише дитину.
Мама прасує білизну.
Мама пере білизну

Дидактична гра « Зроби правильні висновки»
(Вихователь формулює дітям різні ігрові ситуації і просить їх подумати і розказати, як варто поводитися з різними в тому чи іншому конкретному випадку.)

Ситуація 1 Добре поділитися з мамою новинами про своє життя в дитсадку? А якщо мама в цей час зайнята приготуванням їжі і поспішає вчасно встигнути з вечерею?

Ситуація2 Можна заспівати мамі гарну пісеньку? А якщо мамі зле і у неї болить голова?

Ситуація3 Треба подякувати батькам за подарунок на день народження? А якщо ви сподівалися на якийсь інший подарунок і злегка розчаровані?

Ситуація4 Треба просити вибачення у мами, якщо ви ненароком зіпсували якусь річ вдома? А якщо ніхто не бачив, як ви зробили це?

Вихователь. Діти, а давайте пригадаємо  прислів’я про маму « Коло сонця добре сидіти, коло мами добре жити»
- Із чим порівнюється мама?
- Кому і чому потрібне сонечко?
- Для чого їм необхідне сонце?
- Як ви вважаєте, чому мама порівнюється з сонечком?
- Повторіть прислів’я , яке ви прослухали.

Придумайте або пригадайте  ще які небудь прислів’я про маму.
Підсумок заняття
- Про кого ми сьогодні вели розмову?
- Хто написав казку  « Найрідніша мама?»
- Які казки В. Сухомлинського ви ще  знаєте?


Тема: «Любов понад усе»
Мета: виховувати прагнення любити батьків, ближніх, навколишній світ; довести до свідомості дітей ( використовуючи приклади з творів В. Сухомлинського), що любов – це насамперед, турбота про інших людей; вчити оцінювати вчинки літературних персонажів, однолітків; розвивати абстрактне мислення, формувати в них інтерес до навколишнього життя, до людей; уточнити уявлення про добро і зло, чуйність, дбайливість; закріпити прислів’я про добро, мирилки.
Обладнання і матеріали: ширма до казки « Сонечко і хмаринка», кольорові олівці, індивідуальні картки із силуетним крапковим зображенням сердечка.

Хід заняття

Вихователь. Діти, я сьогодні така щаслива! Щаслива, що всі ви посміхаєтеся, красиві, здорові, в гарному настрої прийшли до дитячого садка.

Гра « Передай посмішку»
Вихователь. Послухайте вірш Василя Сухомлинського
Його душа – це розум і чуття
Це гроно найсвітлішої любові
Усе його натруджене життя
Просяяло у ділі й мудрім слові.
« Гаряча квітка» - дітям на добро,
У книжці тій казки й оповідання.
В ній пахне небо, поле і село,
В ній тьохка соловей,
Рум’яниться світання.
- Як ви гадаєте, про кого розповідається в цьому вірші?
- Все своє життя Василь Сухомлинський віддав дітям. Для вас написав він багато повчальних казок і оповідань. Ми з вами прочитали дуже багато його творів. Відгадайте, з яких казок ці уривки:
- До вечора Марійка бігала по лузі, купалася, милувалася  метеликами. А про бабусю не забувала.(  « Хай я буду ваша, бабусю»)
- Що ж його робити? – думає Андрійко. – Злізати з шовковиці, струсиш на дідуся всю воду з листя, змокне під дощем, захворіє.( « Чому дідусь такий добрий сьогодні»)
- Вона забула свою Зою на лавці. Як же це так трапилося? Як же вона не згадала про  Зою
лягаючи спати, як же вона не подумала про неї , коли почалася гроза?(  « Лялька під дощем»)
Вихователь. Діти, що є спільного в цих казках, що їх об’єднує?
- Як ви розумієте, хто такий «ближній»?     
- А як ви розумієте вислів «любити ближнього»?
- У  народі кажуть:  « Ставтеся до всіх так, як би ви хотіли, щоб ставилися до вас». Як ви розумієте ці слова?
- Любов – таке гарне слово. Як ви вважаєте, на що схожа любов? ( на квітку, на серце, голуба, зірку)
- Якого кольору буває любов?
- Любов мами, тата до дітей – блакитного, рожевого.
 Любов тата до мами – червоного.
Любов братика до сестрички – жовтого.
Любов онуків до бабусі, дідуся – білого.

Фізкультхвилинка
Ми маленькі діточки,
Мов тоненькі свічечки,
Говоримо, палаємо,
Дружно підростаємо.
Старанно навчаємось,
Спортом всі займаємось.
Щоб горіти не дарма,
Щоб світити, як зоря,
Будем чуйними рости,
Щоб раділи всі батьки
Вихователь. Влаштовуйтесь зручненько й подивимось з вами невеличку виставу.

Інсценізація казки « Сонечко і Хмаринка»
- Як ви вважаєте, чому образилася Хмаринка?
- Чи правильно вчинило Сонечко?
- А хто на вашу думку важливіший – Сонечко чи Хмаринка?
- Що потрібно для життя на землі?
Вихователь. Отже, для життя на землі потрібні тепло і волога - і Сонечко, і Хмаринка.
Діти, чи так друзі мають ставитися один до одного? Чи гарно вихвалятися? Який зробимо висновок? Так, творити добро необхідно скромно, не сподіваючись за це на винагороду. Давайте пригадаємо прислів’я про добро.
Дидактична гра « Продовж прислів’я»
1. На доброму серці… світ тримається
2. Добра бажаєш… добро роби
3. Хто людям добра бажає… той собі багато має.
4. Добре діло…роби сміло.
5.Шануй людей… і тебе шануватимуть.
6. Не одяг красить людину… а її добрі діла.
7. Добро не лихо… ходить тихо.

Вихователь. А що ж ми порадимо Сонечку і Хмаринці? Помиритися і ніколи більше не вихвалятися один перед одним, вони обоє потрібні людям і природі.
Діти, ми повинні навчитися прощати своїм товаришам, коли вони нас образили, а не мститися. Щоб діти жили в злагоді і любові – народ придумав багато морилок.
Давайте розіграємо їх.
Подивися просто в очі
Я сваритися не хочу,
Я образить не хотів,
Ненароком зачепив.
Просто в очі подивись
І зі мною подружись!
Вихователь. Діти, зігріти людину можуть не тільки добрі вчинки, а й теплі, лагідні слова.

Дидактична гра « Скажи лагідно»
Вихователь. Сьогодні ми багато говорили про добрі вчинки, про любов до ближнього. Давайте виготовимо добринки і подаруємо своїм друзям.
Самостійна робота дітей.

Підсумок заняття
- Кому ви подаруєте свої добринки?
- Чому?
        Отже, малята, серця у вас щирі, то ж і світ до вас обернеться добром, принесе вам щастя й радість. А щастя – це добрі вчинки, теплі слова й вірні друзі.






















Зміст

Виховання особистісних цінностей дошкільника 4
Методична скарбничка педагогічних надбань 19
Програма для дітей старшого дошкільного віку «Казковий
дивосвіт В.О.Сухомлинського» 20
Засідання клубу молодих батьків.Тема:«Батьківська любов. Яка вона?» 54
Батьківські збори «Сім’я – головний творець  дитячих душ»
( із досвіду використання спадщини В.О.Сухомлинського) 60
Зразок проведення тематичних днів за режимними моментами 66
Милування в природі (спостереження) 79
Дидактичні ігри по екологічному вихованню 83
Рекомендовані твори Василя Сухомлинського 85
Зразки інтегрованих занять з використанням творів В. Сухомлинського 89
Розвага морально-етичного  спрямування з елементами  драматизації за мотивами творів В.О.Сухомлинського «Зайчик і місяць», «Кому іти за дровами», «Хлопчик і сніжинка», «Зимова мандрівка у казки В.О.Сухомлинського 98
Гурток «У світі чарівних казок В.Сухомлинського» 104
Зразки конспектів занять під час гурткової діяльності 118
Список використаної літератури 125












Список використаної літератури


1. Богуш А. Патріотичне виховання починається з доброти / Алла Богуш // Дошкільне виховання. – 2014. – №11 – С. 4–7.
2. Омельчук В. Педагогіка В. Сухомлинського – педагогіка гуманізму / В. Омельчук// Рідна школа. – 2013. – № 8–9 – С. 28–30.
3. Персоналії в історії національної педагогіки. 22 видатних українських педагоги / А. М. Бойко, В. Д. Бардінова та ін.; [Під заг. ред. А. М. Бойко]. – К.: ВД«Професіонал», 2004. – 576с.
4. Сухомлинський В. О. Вибрані твори: у 5 т. / Сухомлинський В. О. – К.: Радянська школа, 1977. – Т.4. – 640с.
5. Українська педагогіка в персоналіях: у 2 кн / [За ред. О.В.Сухомлинської]. – К.: Либідь, 2005. – Кн. 2. – 552с.
6. Харламов И.Ф. Педагогика, 1990
7. Кирхов М. К. «Педагогика и практика» – К.: Вища школа, 1978
8. Ильина Т.А. Педагогика: курс лекций,  1984
9. С. Соловейчик «В.О. Сухомлинський вихованням»,  2010 р.
10. В.О. Сухомлинський «Павлиська середня школа»,  2001 р.
11. Родчанін Є.Г., Зязюн І.А. Про ідеали В.О. Сухомлинського. - М., 1991. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в п'яти томах. - Київ.:., 1980. - Т.2, 5.
12. Сухомлинський В.О. Не тільки розумом, але й серцем , 1998.
13. Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа., 1999.
14. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям: Педагогіка, 1999. - 318 с.
15. Сухомлинський В. Вчитель - методист - наставник.: Київ, 2000. - 289 с.