вторник, 21 ноября 2017 г.

Досвід роботи: "Формування особистості дошкільника за спадщиною Василя Сухомлинського

Засідання клубу молодих батьків.
Тема: «Батьківська любов. Яка вона?»












Тема: «Батьківська любов. Яка вона?»
План
1.       Виступ педагога : «Щаслива сімя – найбільша цінність та запорука успішного виховання дитини»
2.       Практикум для батьків:
v Самоаналіз «Типи батьківської любові»;
v Вправа «Образ моєї дитини»;
v Гра «Визначте, які батьки були у героїв казки?»
v Інтерактивна вправа  Коло думок ”.

Хід заходу
1.Педагог. Справедливим у народній педагогіці є вислів: «Живемо не батьками, помремо не людьми». У ньому сильно і лаконічно виражається природність і необхідність для людини батьківства й материнства. Історія людського суспільства поклала на батьків головну відповідальність за виховання своїх дітей, за організацію життя родини, коронувавши їх як найперших і незамінних вихователів у житті кожної людини. «Виховує, звичайно, сім'я в цілому, — зазначав В. О. Сухомлинський, — її загальний дух, культура людських стосунків. Але хто творить цей дух, цю культуру? Звичайно ж, батьки. Без батьківської мудрості нема виховуючої сили сім'ї. Батьківська мудрість стає духовним надбанням дітей. Сімейні стосунки, побудовані на громадянському обов'язку, відповідальності, мудрій любові і вимогливості батька й матері, самі стають величезною виховуючою силою. Але ця сила йде від батьків, у них — її коріння і джерело»
       Також він додає, що могутньою силою вона стає тільки тоді, коли батько і мати бачать високе призначення і мету свого життя, живуть в ім’я високих цілей, що звеличують їх в очах дитини. Спираючись на багатовіковий досвід народного виховання, вчений розглядає родинно-сімейну педагогіку як копітку працю, майстерність і творчість. За глибоким переконанням В. Сухомлинського, розвиток особистості залежить насамперед від того, якими людьми постають перед дитиною мати і батько, як пізнаються людські стосунки і суспільне оточення на прикладі батьків. Як вже зазначалось, особливу увагу педагог приділяв сприятливому сімейному мікроклімату. «У хорошій сім’ї, відзначав Василь Олександрович, де батько й мати живуть у злагоді, де панують тонкі відносини чутливості до слова до думки і почуття, до погляду і найменшого відтінку настрою, у відносинах добра, злагоди, взаємної допомоги і підтримки, духовної єдності й щирості, довір’я, і взаємної поваги батьків, - перед дитиною розкривається все те, на чому утверджується її віра в людську красу, її душевний спокій, рівновага». Педагог вважав, що у сім’ї має панувати культ Матері і Батька, культ Дідуся і Бабусі, називаючи так атмосферу поваги, сердечної чуйності до великої материнської і батьківської праці.
         Основою батьківського впливу В. Сухомлинський вважав самовіддану і безумовну любов до дітей. « Людину, - писав він, - ми творимо любовю – любовю батька до матері і матері до батька, любовю батька і матері до людей, глибокою вірою в красу і гідність людини».
      Рідна мати - перший педагог, від якого розпочався родовід вихователів та й самого виховання, і її ніким замінити не можна. Світле благородство й велика любов матері до дітей формує її авторитет, а водночас і силу виховного впливу. Однак в любові до дітей, як справедливо нагадує народна мудрість, треба мати почуття міри, ніколи не впадати в нерозумну, сліпу любов, яка спотворює виховання, калічить дитину. А такі випадки в сучасній практиці родинного виховання, на жаль, не поодинокі. Деякі батьки прагнуть будь-якою ціною створити дитині, особливо одній, безтурботне, безхмарне життя. Вже з пелюшок обкладають дитину безліччю іграшок, потурають усім її примхам, відгороджують від турбот і праці, віддають усе найкраще. І все це робиться під приводом любові до дітей. Такі явища в домашньому вихованні нічим виправдати не можна.
     Не мають рації й ті батьки, які вважають любляче ставлення до дітей слабістю вихователя, а на перше місце ставлять суворість, покарання. Такий орієнтир батька чи матері відчужує дітей, робить їх відлюдкуватими, потайливими і навіть жорстокими.
     Розумно люблять своїх дітей ті батьки, які ніжність не доводять до розпещеності, піклуваннядо потурання примхам, а вимогливість поєднують з повагою  -  до особистості дитини.
        Народна педагогіка наголошує на великому значенні батьківського авторитету в родинному вихованні. Чим вищий авторитет батьків в очах дитини, тим сильніше вони впливають на формування її поведінки. Слова батька і матері стають для неї законом. Авторитет батьків визначається взаєминами між батьком і матір'ю, їхнім ставленням один до одного, вмінням користуватися батьківською владою і додержувати єдності у вимогах до дітей, громадським обличчям батьків, прагненнями, ставленням до дітей, усіх членів родини і до людей взагалі. Та й повторюють діти своїх батьків насамперед у меті, прагненнях і ставленні до людей («Що робить батько, те й його дитятко», «Як батьки ставляться до своїх дітей, так і діти ставляться до своїх батьків»).   
     Діти поважають батьків вимогливих і справедливих, чуйних і уважних до дитячих потреб і запитів, тактовних і витриманих, послідовнихініціативних в організації різних корисних справ, як дитячих, так і родинних та громадських.
2.       Практикум для батьків
v   Самоаналіз.
       Педагог звертає увагу  батьків на  велике значення створення належних умов для виховання та розвитку дітей звертаючись до  висловлювання        В.О. Сухомлинського, який зазначав: «Дитинство, дитячий світ – це світ особливий. Діти живуть своїми уявленнями про добро та зло, про гарне та погане, у них свої критерії краси, у них свій вимір часу: в дитинстві  день здається роком, а рік – вічністю. Щоб мати доступ у цей казковий палац,  ви повинні  уміти перевтілитися,  стати якоюсь мірою дитиною – тільки за цієї умови вам буде доступна мудра влада над людиною – дитиною».
     Батькам пропонується:
-       прочитати текст  «Стиль батьківського виховання», виділивши фломастером ті поради, пункти, які вони використовують удома та які дають позитивні результати;
-       батьки  аргументують свою позицію  щодо   стилю виховання власних дітей.
-       інформація узагальнюється і  складається  загальна модель  батьківської любові.
       Педагог. На думку В.О.Сухомлинського, в ранньому дитинстві людина повинна пройти велику школу тонких, сердечних, людяних взаємин. Ці взаємини - найголовніше моральне багатство сім'ї. «Моїм непорушним педагогічним переконанням є істина: чуйність і лагідність - та духовна сила, яка здатна вберегти дитяче серце від огрубіння, жорстокості і байдужості, від безсердечного-тупого ставлення до всього доброго і світлого в житті, насамперед до сердечного, теплого слова», - писав він. Головне завдання батьків -  не заважати дітям бути чуйними, допомогти зберегти свою доброту,  чуйність, милосердя все життя. Якою ж  Ви бачите свою  дитину?
v   Вправа «Образ моєї дитини»
Хід вправи:
Ø  Демонстрація слайдів (фотографій, ілюстрацій) із зображенням дітей.
Після показу кожного слайда батьки мають на власних аркушах написати асоціації – прикметники, які одразу ж приходять їм на думку.
Ø  Після показу всіх слайдів проводиться обговорення : кожен з батьків по черзі називає по-одному прикметнику із власних записів.
Ø  Педагог записує всі прикметники на великому аркуші паперу, прикріпленому на  дошці. Після цього він усно підсумовує названі характеристики, розподіляючи їх на тематичні групи: поведінкові, характерологічні, емоційні, тощо.
Ø  Педагог пропонує батькам відповідно до даних груп оцінити та описати свою дитину. Результати  цієї роботи можуть бути оприлюднені лише за власним бажанням батьків. Аркуші залишаються у батьків для їхніх роздумів.
     Педагог. Важливим моментом у налагодженні сімейних стосунків є розуміння дорослими того, що права та обов'язки дітей та батьків у сім'ї взаємно доповнюють одне одного, але не співпадають. Ось чому мама та батько мають обережно і тактовно користуватися своїм авторитетом, поступово переходячи від прямого впливу на дитину до формування у неї з її дорослішанням дедалі більшої незалежності і самостійності. Авторитет полягає в тому, що він не вимагає ніяких доказів, як цінність видима дитячим оком.
       В.О.Сухомлинський виділив вісім видів авторитету. Розглянемо деякі з них:
        Авторитет сили - породжує дитячий страх і обман, в той же час виховує у дитини жорстокість.
       Авторитет відстані - щоб діти були слухняними, треба подалі від них триматись, виступати у вигляді керівника і підлеглого.
       Авторитет педантизму - слово батьків - святиня, стає законом. Якщо тато сказав, що завтра буде дощ, а дощу нема - завтра не можна гуляти.
        Авторитет резонерства - садять дитину напроти себе і починають повчати довго і нудно.
       Авторитет любові - якщо дитина не слухається, у неї запитують: «Значить тата не любиш?» Вдивляються в дитячі очі, шукають там любові і ніжності. Діти дуже швидко помічають, що тата і маму можна обманути, тільки робити це потрібно з ніжним виразом на обличчі. Егоїзм і егоїст забезпечені. Причому такі діти нещирі і брехливі.
       Авторитет доброти - дитяча слухняність досягається через дитячу любов, але вона викликається поступливістю і добротою батьків. Тато і мама все дозволяють заради того, щоб не було конфліктів, щоб був мир. Дуже швидко діти просто керують батьками.
       Авторитет підкупу - коли слухняність купляється подарунками і обіцянками. Давайте на прикладах казкових сюжетів спробуємо  визначити тип спілкування у сім'ї, обґрунтовуючи свою думку.

v   Гра «Визначте, які батьки були у героїв казки?»
Хід гри
       Батьки поділяються на групи. Ведучий роздає кожній групі по смужці, на якій вказано певний тип батьківства та пропонує згадати казкові сюжети, в яких домінує саме цей тип спілкування між батьками й дітьми.
      Наприклад:  Казка «Івасик-Телесик» - люблячі, турботливі, чуйні до потреб дитини. Тип авторитетний.
       Тексти для смужок:
Авторитарний тип:
·                Цінують покірливість і над усе ставлять власний авторитет.
·                Мають тенденції до суворого дотримання дисципліни.
·               Обмежують ступінь вибору дітей.
                               Ліберальний тип:
·                Мають незначний контроль над поведінкою дитини, іноді спостерігається повна  його відсутність;
·               Надають дітям багато волі, завжди беруть до уваги логіку і розсудливість.
Авторитетний тип:
·                Батьки проявляють надмірну  турботу.
·                Чуйними   до   потреб   дитини,   більше   покладаються   на  заохочення,
         ніж на покарання.
     Педагог. Засвоєні в дитинстві норми співжиття становлять підґрунтя особистісної поведінки людини та її стосунків з іншими. Отже первинна соціалізація в первинному колі залишає слід на все життя. Якщо ж діти не отримують правильних орієнтирів, не привчаються турбуватися про інших, зокрема про своїх батьків, які дали їм життя, викохали і випестили, тоді виникає ще одна педагогічна проблема сім'ї - байдужість дітей до своїх батьків.
v Інтерактивна вправа  Коло думок ”.
1.       Батьки об'єднуються  в три групи,  отримують різнокольорові паперові сердечка. Педагог  пропонує  учасникам на сердечках закінчити речення: “ Я добрий батько, тому що...” ( по одній відповіді на сердечку) і передати її іншій групі по колу.
2.       Групи, які отримують сердечка з висловлюваннями іншої групи, дописують свою пропозицію, не повторюючи думки попередньої.
3.       Педагог  збирає паперові сердечка та формує колаж «Батьківська любов. Яка вона?».   
Педагог.  Отже, шановні батьки, любов до дітей має бути розумною, духовність справжньою, доброта не безмежною, тоді засіяні вами зерна заколосяться вдячністю.   Пам'ятайте, що дитина — це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплі води відбивається сонце, так і в дітях відображається духовне багатство мами й тата. Робіть усе, щоб дитинство й майбутнє ваших дітей було прекрасним. Любові та взаєморозуміння, успіхів, щастя вам і вашим дітям!  І нехай подолати труднощі у вихованні дітей, вирішити найскладніші питання в нелегких ситуаціях вам допоможуть мудрі і добрі ідеї великого педагога і Людини - Василя Олександровича Сухомлинського.









Батьківські збори

«Сім’я – головний творець  дитячих душ»
( із досвіду використання спадщини В.О.Сухомлинського )







Мета: ознайомити батьків з видатним українським педагогом В.О.Сухомлинським; запропонувати батькам поради щодо   виховання дітей;                                        вирішити  ряд педагогічних завдань, що стосуються даної                                      теми.
Зміст батьківських зборів
І.  Організаційна частина
ІІ.  Основна частина
1.     Повідомлення про видатного українського педагога В.О.Сухомлинського.
2.     Основні поради виховання.
3.     Розгляд педагогічної ситуації ( уривок із книги В.О.Сухомлинського   «Сто порад учителеві»).
4.     Тренінг для батьків.
5.     Тест «Чи хороші ви батьки ?»
 ІІІ.  Підсумок зборів
1.     Інтерактивна вправа « Від думки до думки».
2.     Побажання батькам.
Хід зборів
І.   Організаційна частина
     Повідомлення про тему та питання зборів
ІІ.   Основна частина
1. Повідомлення про видатного українського педагога                               В.О.Сухомлинського.
Василь Олександрович Сухомлинський (1918—1970) — засновник новаторської педагогіки, письменник, з 1957 р. член — кореспондент АПН РРФСР, заслужений учитель України з 1958 р., Герой Соціалістичної Праці з 1968 р. Народився в с. Василівка Кіровоградської області в родині селянина — бідняка. В 1938 р. заочно закінчив Пол тавський педагогічний інститут. Працював учителем української мови та літератури, завучем, директором школи, з 1948 р. і до останніх років життя керував Павлиською середньою школою в Кіровоградській області.
 Василь Сухомлинський успішно поєднував практичну роботу в школі з науковою діяльністю. Він — автор багатьох монографій, методичних посібників і статей, у яких викладено новаторські погляди на зміст, форми і методи виховання, навчання рідної мови.
          Водночас В.О.Сухомлинського все життя хвилювали й проблеми сімейного виховання, батьківської педагогіки, тієї найменшої соціальної клітинки, де закладаються основи особистості, формуються характер молодої людини, моральні почуття, пове­дінка, громадянська зрілість. В.О.Сухомлинський був переконаний у тому, що успіху у вихованні поколінь можна досягти тільки спільними зусиллями сім'ї, школи і громадськості.
         В.О.Сухомлинський твердив, що зміцнення сім'ї, удосконалення родинного виховання - одна з найважливіших соціальних проблем, від розв'язання якої залежатиме майбутнє нашого суспільства, моральне обличчя молоді.
2. Основні поради виховання.
         “ Сім’я в нашому суспільстві – говорив В.О.Сухомлинський, - це первинний осередок багатогранних людських відносин – господарських, моральних, духовних, психологічних, естетичних. І звичайно, виховних”.
              Послухайте будь-ласка основні 10 правил виховання дітей.
1.     Ніколи не беріться за виховання в поганому настрої.
Виховання дітей — це одне з самих прекрасних занять людини і його, безперечно, повинні супроводжувати хороший настрій, спокій, схильність до спілкування.
2.     Ясно визначте, чого ви хочете від дитини ( і поясніть їй це), а також дізнайтесь, що вона сама думає з цього приводу.
3.     Надавайте дитині самостійність. Виховуйте, але не контролюйте кожен крок.
4.     Не підказуйте готового рішення, а показуйте можливі шляхи до нього і час від часу розбирайте з дитиною його правильні й хибні кроки на шляху до мети.
5.     Не пропустіть того часу, коли досягнуто перший успіх.   
Ніколи не чекайте особливого випадку хвалити дитину за кожен вдалий крок. Дуже важливо хвалити не взагалі, а конкретно. Не «ти в мене молодець», а обов'язково «ти поступив добре, тому що...», і обов'язково дайте відчути свій настрій — у даному випадку це радість успіху дитини.
6.     Зробити своєчасно їй зауваження. Відразу дати оцінку вчинку і зробити паузу — дати усвідомити почуте. Будь-яке зауваження потрібно робити відразу після помилки.
7.     Оцінювати вчинок, а не особистість!
На жаль, якраз у цьому пункті закладена найпоширеніша батьківська помилка. «Ти — поганий» (оцінка особистості) звучить замість більш вдалого в цій ситуації ” ти вчинив погано ” (оцінка вчинку). І необхідно конкретно пояснити, у чому, власне, помилка, чому в даному випадку дитина вчинила неправильно.
8.     Після зауваження обов'язково доторкніться до дитини і тим самим дайте відчути, що співчуваєте її помилці, вірите в неї, що ви хорошої думки про неї, не дивлячись на помилки.
9.     Виховання повинно бути поетапним.
10.                       Виховання повинно бути жорстким, але добрим.
У цьому і полягає суть своєчасності виховання. Не потрібно мучитися хибним вибором — який спосіб виховання кращий: жорстокість або доброта, авторитарність або лібералізм — і те, і інше рівно віддалене від суті ефективного сучасного виховання дітей у сім'ї. Усе добре в свій час, і потрібно вміти застосувати різні методи у відповідності з конкретною ситуацією. Тоді й виховання буде своєчасним.
           Отже, шановні батьки, головне—добитися того, щоб і батько, і мати, як вихователі своїх дітей, виступали в єдності.
3Розгляд педагогічної ситуації ( уривок із книги В.О.Сухомлинського   «Сто порад учителеві»).
           В.О. Сухомлинський у книзі  ” Сто порад учителеві “ писав: “ Ми повинні турбуватися, щоб у матері й батька було єдине уявлення про те, кого вони разом із школою виховують, а звідси і про єдність їх вимог, передусім — до самих себе. Добитися того, щоб батько і мати, як вихователі, виступали в єдності — це означає навчити мудрості материнської і батьківської любові, гармонії доброти і суворості, ласки і вимогливості. З великим тактом, не доторкаючись до особистого, часто болісного, ми прагнемо запобігти помилкам батьків у цій найтоншій сфері духовного життя. Там, де немає мудрості батьківської педагогіки, любов матері й батька калічать дітей ”.
Питання для обговорення
1. Чи погоджуєтеся ви з даною точкою зору?
2. Як ви думаєте, що таке батьківський обов'язок?
3. Оцініть традиційні взаємини у вашій сім'ї, стосунки між дорослими і дітьми.(Виступи батьків).
4.  Тренінг для батьків.                  
Хід тренінгу
         Сім'я — це декілька людей різного віку,  з різними характерами. Отут і починається маса проблем, пов'язаних із розумінням одне одного. Батьки думають про те, як слід виховувати свою дитину, а дитина думає про те, як би зробити так, щоб тебе розуміли батьки. Багато неприємностей, роздратування і навіть горя виникає в сім'ї, якщо немає взаєморозуміння між батьками і дітьми.
         Батьки поділяються на групи по 5-6 осіб.
1 етап тренінгу.
Завдвння для батьків: сформулюйте основні правила сімейного виховання, запишіть чіткі та конкретні положення, якими повинні керуватися батьки, бабусі та дідусі, а також інші родичі, що беруть участь у вихованні дитини в сім'ї.
Правила тренінгу: кожен із батьків, який бере участь у тренінгу, має право вносити свої пропозиції, аргументуючи їхню необхідність, наводячи приклади зі  «своєї практики» тощо. Але будь-яке рішення приймається спільним голосуванням. Той, чиїх пропозицій буде прийнято найбільше, оголошується  «головним фахівцем із сімейного виховання»
2 етап тренінгу.
Вислуховлюються представники кожної із груп і складають спільний список правил, до якого входять положення, що зустрілися в пропозиціях кожної групи.
3 етап тренінгу.
Питання для обговорення «Що дала нам робота над цим питанням?»
5.    Тест «Чи хороші ви батьки ?»
(Перша   цифра   після   кожного   запитання відповідає ствердженню «так», друга — запереченню «ні», третя означає — «інод»
1. Чи дає вам підстави для хвилювання стан здоров'я та фізичний розвиток вашої дитини? (О, 4, 2)
2. Чи дозволяєте ви дитині допомагати вам по господарству, хай навіть ця допомога незначна? (4, 0, 3)
3. Чи вважаєте ви, що незначна брехня з боку дитини допустима? (О, 4, 2)
4. Чи має ваша дитина шанси переконати вас у суперечці? (5, 0, 3)
5. Чи можуть ваші діти мати від вас секрети? (З, 0, 2)
6. Чи засуджуєте ви суворість у вихованні дітей? (5, 0, 0)
8. Чи просите ви пробачення в дитини, якщо несправедливо її покарали?
(5, 0, 3)
9. Чи дотримуєтесь ви у вихованні дітей традицій вашого роду і народу?
(4, 0, 1)
10. Чи формуєте ви у своєї дитини почуття національної самосвідомості, честі й гідності? (5, 0, 0)
 Підбиття підсумків тренінгу.
         Тепер підсумуємо. Знайдіть суму. Якщо вона становитиме 50 — ви ідеальні батьки, такі ідеальні, що можна замислитися, чи на всі питання відповідали щиро.
35—45 — ви дуже любите дитину, відчуваєте всю важливість своїх обов'язків перед нею.
ЗО—34 — взагалі ви непогані батьки, хоча часом і припускаєтесь помилок, які  “ підривають”  ваш авторитет перед дитиною.
25—29 — на жаль, у багатьох ситуаціях ви не є досконалі вихователі, й діти, мабуть, не почуваються з вами досить добре і просто.
20—24 — ви зовсім непослідовні у вчинках, надто часто робите те, чого не варто робити ніколи. Діти не знають, коли і в чому вони можуть на  вас покластися.
19 та менше — маємо надію, що такої суми не набрав ніхто.
ІІІ.  Підсумок зборів
1.    Інтерактивна вправа «Від думки до думки».
 Правила вправи: об'єднайтеся  в три групи, витягніть різнокольорові паперові долоні.   Пропонує Вам   на цих долонях закінчити речення: «Сім’я для мене - це...» (одна відповідь на долоні) і передайте її іншому батькові по колу. Батьки, які отримують долоні з висловлюваннями інших, дописують свою пропозицію, не повторюючи думки попереднього. (вихователь збирає ці паперові долоні та зачитує написане батьками).
 2.  Побажання батькам.
         В.О.Сухомлинський говорив:  «Сім'я - це те первісне середовище, де людина повинна вчитися творити добро. Сім'я щодня, щогодини,  доторкається до духовного життя шкільного колективу; школа не може обійтися без сім'ї, моральна культура колективізму в стінах школи в багатьох відношеннях є плодами тих квіток, які квітнуть у сім'ї». Пам'ятайте, що дитина — це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплі води відбивається сонце, так і в дітях відображається духовне багатство мами й тата. Робіть усе, щоб дитинство й майбутнє ваших дітей було прекрасним. Любові та взаєморозуміння, успіхів, щастя вам і вашим дітям!
Вихователь пропонує батькам отримати поробку своєї дитини як символ її любові (вирізані сердечка з посмішкою та малюнком на звороті).







Інтегроване заняття на тему
«Любов понад усе»













Мета: виховувати прагнення любити батьків, ближніх, навколишній світ; довести до свідомості дітей ( використовуючи приклади з творів В. Сухомлинського), що любов – це насамперед, турбота про інших людей; вчити оцінювати вчинки літературних персонажів, однолітків; розвивати абстрактне мислення, формувати в них інтерес до навколишнього життя, до людей; уточнити уявлення про добро і зло, чуйність, дбайливість; закріпити прислів’я про добро, мирилки.
Обладнання і матеріали: ширма до казки « Сонечко і хмаринка», кольорові олівці, індивідуальні картки із силуетним крапковим зображенням сердечка.
                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                
Хід заняття
Вихователь. Діти, я сьогодні така щаслива! Щаслива, що всі ви посміхаєтеся, красиві, здорові, в гарному настрої прийшли до дитячого садка.
Гра « Передай посмішку»
Вихователь. Послухайте вірш Василя Сухомлинського
Його душа – це розум і чуття
Це гроно найсвітлішої любові
Усе його натруджене життя
Просяяло у ділі й мудрім слові.
« Гаряча квітка» - дітям на добро,
У книжці тій казки й оповідання.
В ній пахне небо, поле і село,
В ній тьохка соловей,
Рум’яниться світання.
- Як ви гадаєте, про кого розповідається в цьому вірші?
- Все своє життя Василь Сухомлинський віддав дітям. Для вас написав він багато повчальних казок і оповідань. Ми з вами прочитали дуже багато його творів. Відгадайте, з яких казок ці уривки:
- До вечора Марійка бігала по лузі, купалася, милувалася  метеликами. А про бабусю не забувала.(  « Хай я буду ваша, бабусю»)
- Що ж його робити? – думає Андрійко. – Злізати з шовковиці, струсиш на дідуся всю воду з листя, змокне під дощем, захворіє.( « Чому дідусь такий добрий сьогодні»)
- Вона забула свою Зою на лавці. Як же це так трапилося? Як же вона не згадала про  Зою
лягаючи спати, як же вона не подумала про неї , коли почалася гроза?(  « Лялька під дощем»)
Вихователь. Діти, що є спільного в цих казках, що їх об’єднує?
- Як ви розумієте, хто такий «ближній»?      
- А як ви розумієте вислів «любити ближнього»?
- У  народі кажуть:  « Ставтеся до всіх так, як би ви хотіли, щоб ставилися до вас». Як ви розумієте ці слова?
- Любов – таке гарне слово. Як ви вважаєте, на що схожа любов? ( на квітку, на серце, голуба, зірку)
- Якого кольору буває любов?
- Любов мами, тата до дітей – блакитного, рожевого.
 Любов тата до мами – червоно.
Любов братика до сестрички – жовтого.
Любов онуків до бабусі, дідуся – білого.
Фізкультхвилинка
Ми маленькі діточки,
Мов тоненькі свічечки,
Говоримо, палаємо,
Дружно підростаємо.
Старанно навчаємось,
Спортом всі займаємось.
Щоб горіти не дарма,
Щоб світити, як зоря,
Будем чуйними рости,
Щоб раділи всі батьки
Вихователь. Влаштовуйтесь зручненько й подивимось з вами невеличку виставу.
Інсценізація казки « Сонечко і Хмаринка»
- Як ви вважаєте, чому образилася Хмаринка?
- Чи правильно вчинило Сонечко?
- А хто на вашу думку важливіший – Сонечко чи Хмаринка?
- Що потрібно для життя на землі?
Вихователь. Отже, для життя на землі потрібні тепло і волога - і Сонечко, і Хмаринка.
Діти, чи так друзі мають ставитися один до одного? Чи гарно вихвалятися? Який зробимо висновок? Так, творити добро необхідно скромно, не сподіваючись за це на винагороду. Давайте пригадаємо прислів’я про добро.
Дидактична гра « Продовж прислів’я»
1. На доброму серці… світ тримається
2. Добра бажаєш… добро роби
3. Хто людям добра бажає… той собі багато має.
4. Добре діло…роби сміло.
5.Шануй людей… і тебе шануватимуть.
6. Не одяг красить людину… а її добрі діла.
7. Добро не лихо… ходить тихо.
Вихователь. А що ж ми порадимо Сонечку і Хмаринці? Помиритися і ніколи більше не вихвалятися один перед одним, вони обоє потрібні людям і природі.
Діти, ми повинні навчитися прощати своїм товаришам, коли вони нас образили, а не мститися. Щоб діти жили в злагоді і любові – народ придумав багато мирилок.
Давайте розіграємо їх.
Подивися просто в очі
Я сваритися не хочу,
Я образить не хотів,
Ненароком зачепив.
Просто в очі подивись
І зі мною подружись!
Вихователь. Діти, зігріти людину можуть не тільки добрі вчинки, а й теплі, лагідні слова.
Дидактична гра « Скажи лагідно»
Вихователь. Сьогодні ми багато говорили про добрі вчинки, про любов до ближнього. Давайте виготовимо добринки і подаруємо своїм друзям.
Самостійна робота дітей.

Підсумок заняття
- Кому ви подаруєте свої добринки?
- Чому?
        Отже, малята, серця у вас щирі, то ж і світ до вас обернеться добром, принесе вам щастя й радість. А щастя – це добрі вчинки, теплі слова й вірні друзі.